Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

11 кроків, які пройшла Україна за 25 років

Україні 25 років! У житті людини це вік повноліття і розквіту. В житті моєї країни це роки її руйнації і суцільного занепаду. Вистраждана в жертовній боротьбі багатьох поколінь державна незалежність двадцять років тому мала все для свого успішного розвитку –родючі чорноземи, багаті природні ресурси, високий економічний потенціал, освічених і кваліфікованих фахівців, працьовите населення, волю українців жити у власній державі, міжнародне визнання...

Однак, маємо визнати, що ці успішні передумови не були використані на користь українського народу: через два десятиліття за індексом людського розвитку Україна опинилась серед найвідсталіших в Європі, поруч з найбіднішими африканськими країнами. Якщо в недалекому минулому, через 14 років після другої світової війни держава піднялася в космос, то через 20 років незалежності Україна з космосу «вилетіла»! Країна лідирує хіба що у рейтингах корупції, депопуляції, епідемій небезпечних хвороб, вживання алкогольних напоїв, паління, тиску на свободу слова, руйнації у всіх соціально-економічних сферах. Краще, з того, що мали і маємо, використовується найгірше. Навіть авторитет братів Кличків чи то Андрія Шевченка став чи не найрейтинговішою рекламою пивної алкоголізації на центральних телеканалах країни ...

Чому ж не наблизились до європейського життя? Хто відповість за те , що декларувалось і обіцялось? Чому «маємо те , що маємо», а не те, що мали б мати з того, що край наш має? Куди йдемо, чи то вже прийшли? Хто провідники нації і народу, куди привели, хто Сусанін?!
Занепад землі – не вина цієї землі, а правлячої верстви на цій землі – це Конфуцієве, нетлінне. Але за українською Конституцією в Україні єдиним джерелом влади є народ!? На превеликий жаль, населення України ще не стало народом. Страх минулих голодоморів, репресій, тисячолітнього поневолення живе в генетичній пам'яті українців, а потуги держави його здолати занадто кволі. Населення 20 років проспало. Сон цей, правда, на якийсь короткий час, переривався різнокольоровими виборами , шоу. Але шоу є шоу. Воно поступу державі вперед не дає, хіба щоб розважитися та надприбутки їх організаторам за рахунок тих, хто стає його учасниками. А таких – велелюдні натовпи. Їх голослівно переконати чи зацікавити лише чимось потрібно аби повірили і прийшли , «взяли участь». Відповідальності перед народом ніякої, тим паче, сьогодні, все на світову кризу можна звалити. Хоча сучасна українська еліта збагачується за ці роки в геометричній прогресії. Звідси висновок – криза не є причиною українського занепаду. Його головна причина – небачене пограбування країни, корупція.

У лихі часи сліпий завжди йде за божевільним - це ніби про нас В.Шекспір з позаминулих століть говорить. Проте не потрібно посипати голову попелом, шукаючи винних. Причетні всі. Бог завжди дає народу владу, яка його варта. І кожна влада робить лише те із своїм народом, що той дозволяє . При владі в Україні залишилася безідейна збанкрутіла пострадянська, яка привела до розвалу колишній могутній СРСР. Це нонсенс! Такого в світі не було,окрім України. Гуманітарна аура нації на часі ледь жевріє, а дефект головного дзеркала країни, в якому відображується все і кожен з нас окремо послаблює її енергетику і золоте свічіння. Колишнього головного ідеолога ЦК компартії УРСР українці обрали своїм першим Президентом . Він став Героєм України вже капіталістичної! А де ж ідея розбудови держави? Як був використаний досвід будівництва СРСР, УРСР з його головною доктриною розвитку?!. Ось звідси витоки українського занепаду. Очевидно – комуністичну догму - «від кожного по здібностях, кожному по потребі» - успішно реалізували за 20 років в Україні люди від влади. Це - єдиний унікальний приклад реалізації комуністичної утопії класиків марксизму українськими можновладцями - при абсолютній бездарності керувати державою вони забезпечили всі свої потреби.

Нова українська влада з перших років державності - це стара, збанкрутіла радянська. Трансформувавшись з комуністичної в ліберально-буржуазну, оновлену комсомольсько-базарними кадрами того ж ідеологічного загартування та інфікованих бацилою корупції , безвідповідально і безкарно, всі 20 років влада і населення послідовно руйнували свою ж країну. Різниця полягала лише в мірі вкраденого. Стратегія розвитку відсутня – жили одним днем. Грабували всіх і все - від ще ненароджених до мертвих і живих. Війни не було, а руйнація масштабніша заподіяної війною. За запозичені у МВФ кошти збудували тисячі приватних торгівельних та розважальних центрів, бензозаправок, банків. Живемо в борг ціною в два річних бюджети країни! Пограбування країни і народу системне і всеохоплююче. Аналогів в світі немає. Шевченкове «народ темний не заріже лукавого сина» - пояснює чому це продовжується безкарно. Правосуддя ж вражене бацилою «зварича», а еліта держави нею не є, тому що, окрім переформатовуватися в різні блоки-партії-коаліції та самозбагачення, впливати на управління країною та реальне покращення індексу людського розвитку, не здатна. Спостерігається галопуюча депопуляція - десятиліття з від'ємним приростом населення, українців стало менше понад 6 млн! За 20 років влада створила понад 180 політичних партій, які переймаються лише боротьбою за владу, Три основні політичні партії в Україні своїм взаємопоборюванням створили патову ситуацію – країна опинилась заручником в руках професійно непридатних політиків. Іх вибір вже визначають не жителі країни, а гроші і виборчі технології. Українці опинилися в своєрідному бермудському політичному трикутнику. Рівень інфляції, враховуючи зростання цін на основні витрати українців в щоденному споживацькому кошику – продукти харчування, енергоносії, транспорт та ліки - перевищує офіційних 7,9% в 5 разів!

По суверенітету України було завдано три непоправні удари: так званим касетним скандалом Мельниченка – Мороза, отруєння діоксином кандидата у президенти України Віктора Ющенка і територіальними поступками російському ЧФ за дешевий газ українським олігархам.
За 20 років Україна пережила також світлі і незабутні моменти. Це, зокрема, відродження традиційних українських цінностей. Були численні візити глав закордонних держав до Києва. Нашу столицю відвідали глави світових церков – Папа Іван-Павло ІІ та Патріарх Варфоломій. Це спалах мирного супротиву владі під час т.з. Помаранчевої революції, яка здивувала весь світ і продемонструвала йому сутність українців, які всім народом, згуртувавшись, постали проти фальсифікаторів їхньої волі і відстояли свою свободу та національну гідність. Це відродження нашої історичної пам'яті як основи української національної ідеї і вшанування борців за українську незалежність. Народ все більше дізнавався про своє правдиве минуле і дедалі глибше усвідомлював, хто були для України справжні герої, а хто кати, грабіжники і поневолювачі. За ці роки в Україні народилася і виросла нова генерація українців – здорова українська молодь та діти. Значна частина з них ідентифікують себе з Україною. В духовному вимірі генетична пам'ять нашої землі саме в них береже не знищений український генофонд і перспективу.

Сьогодні всебічний аналіз теперішнього стану речей та пошук виходу із ситуації надзвичайно важливий. Без нього не може бути висновків щодо подальшого шляху розвитку країни . Тільки не думайте, що цей аналіз за нас зробить хтось інший, що хтось інший наведе порядок в нашому домі. Якщо на питання: «А хто це зробить, хто зупинить ці кроки , а з ними країну, що котиться ?» більшість українців не скажуть: - «Ми!», а кожен « Я! - не важко передбачити недалеку українську перспективу.

На жаль, з обіцяних очільниками країни 10-и кроків назустріч людям та блага від проведених доленосних реформ поверталися від людей в зворотньому напрямку. Давайте проаналізуємо ці найважливіші кроки, якими пройшла Україна за 20 років.

Крок 1: втрата трудових заощаджен ь жителями країни

Близько 200млрд. радянських карбованців українці втратили назавжди! На обіцянках їх повернення політичні дивіденди отримали чимало вчорашніх і нинішніх керманичів. Хто вкрав трудові заощадження українців?

Крок 2: приватизація

Зміна форм власності влада провела в стилі героїв Ільфа і Петрова з повним ігноруванням Закону України про приватизацію. За часів Леоніда І кожен із 52 млн маленьких українців, включаючи і дітей, із запізненням в 2 роки, отримав приватизаційні майнові сертифікати. Іх номінальна вартість на 1992 – 93 рр. складала З0 тис радянських крб.. На той час це було еквівалентно 54 тис. доларів США! Сертифікати ті підписали тодішні міністр фінансів П. Германчук і голова фонду держмайна – Ю.Єхануров. Ваучер цей, як значиться в ньому, є « особливим видом державного цінного паперу, що засвідчує право кожного українця на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних підприємств, Право громадян України гарантується державою»!?? Постановою КМУ №:655 від 25.11.1992р., яка «запізнилась» на шість місяців наші керманичі знецінили національну грошову одиницю в 652 рази. Всупереч Закону право власності на 1\52млн частку державного майна та щорічні можливі дивіденди від неї ( а це мінімально 4 тис. доларів США ) українці так і не дочекалися. Гарний був стартовий капітал для кожного жителя новонародженої України!? Руки нагріли державні діячі та їхнє оточення.

Крок 3: гіперінфляція 1992 – 95 років

Ці два останні кроки кинули державу з десятки найрозвинутіших країн світу одразу ж на маргінеси. Державні діячі витрати людей на інфляцію не індексували. Система ж бухгалтерського обліку, яка передбачує покриття таких витрат ( IAS-15, AIS – 29 ) в Україні не була застосована. Її навіть не вивчають в вузах! Чому? До того ж, приватизаційні сертифікати, випущені в листопаді 1993р., видавались аж з вересня 1996р! Чому? Відповідь можуть дати лише Кіса та Остап Бендер. Українці втратили остаточно те, що створювалось поколіннями 74 роки, а батьки лукаві дали лише потримати в вигляді знецінених паперових ваучерів. Останні масово стали скуповувати за пляшку горілки «нові» українці.

Крок 4: фінансово-кредитна політика держави

Гроші – кров економіки. В Україні із-за нестабільної і непрогнозованої ситуації банківські кредити значно перевищують світові цивілізовані ставки – 5 - 10 %. Заручниками ситуації стають і самі банки – 30% неповернутих кредитів змушують їх піднімати відсотки позичок. А юридичної відповідальності для боржників практично немає. Так, за неповернуті банківські кредити ст.222 КК України передбачує до 5 років позбавлення волі умовно або до З років виправних робіт?! До цього ж в Україні створено сотні кредитних спілок, паразитуючих в державі без сплати податків і передачі обігових коштів до національного банку, які систематично обкрадають своїх же вкладників. Для прикладу - вінницька кредитна спілка «Крок» безкарно обікрала вінничан – своїх вкладників на кілька мільйонів гривень з 2004 року. Члени правління спілки сховалися за різні медичні заключення – що візьмеш з психічно хворої, для прикладу , людини?.. А дах спілки юридично недосяжний!

Крок 5: податковий прес

Допустимий рівень податків, їх доля в ціні виробленого товару, рівні зарплати і собівартості товару вже з перших років державності перейшли межі здорового глузду і стали кризовими та руйнівними для розвитку країни. З'явилося їх незаконнонароджене дитя – тіньова економіка, з якою в тінь та офшори пішло два річних бюджетів. Економіку малого і середнього бізнесу обезкровили. Великому ж бізнесу дали максимальне сприяння. На відміну від країн з високим рівнем життя, доля зарплати складає лише до 5 – 8%, що в в 5 разів нижче від фактично заробленого. Рівень зарплати наші керманичі замінили фондом споживання. В порівнянні з 1991 роком відбувся великий спад рівня зарплати. Державні діячі, банкіри та їм прирівняні категорії, призначивши собі величезні зарплати та пенсії, цього не відчули. В багато разів зросла норма експлуатації. Купівельна спроможність заробітньої плати українців впала втричі. Ці кроки суттєво вплинули на соціальну структуру українського суспільства – в країні з'явилися дуже багаті і дуже багато дуже бідних людей. Особливої руйнації зазнало українське село – колиска нації. В медицині, коли лікар бачить аналіз крові приреченого хворого на злоякісну хворобу, є спеціальний термін – лейкемічний провал. Там є дуже багато юних незрілих клітин крові, які функціонально ні на що не здатні І дуже мало зрілих, дієздатних. Для лікаря професіонала – це діагноз- волання – людина гине, необхідна негайна операція, сьогодні ж! А чи розуміються на соціальному аналізі суспільства українські керманичі?!

Крок 6 : Додана вартість

Мало-хто з українців звертає увагу, як оплачуючи будь-який товар, додатково сплачує ще 20% його вартості, як податок на додану вартість. Купляючи в магазині, для прикладу, продукти харчування на 157грн. 64 коп. до цього додатково дораховується ще 31грн.50коп. т.з. ПДВ. Але ж за законами ринкової економіки при капіталізмі, як вчив Карл Маркс, в ціні товару , що на полицях магазину, вже включена додаткова вартість виробником. Виникає питання: за що і кому платимо це ПДВ? Додану вартість до доданої вартості? При цьому, цей другий ПДВ вищий першого ПДВ? Ми оподатковуємось за хлібину двічі! Нас українців, всіх разом, мають за дурнів? І це складова економічної стратегії розвитку держави, дохідна частина бюджету! Але ж при цьому падає купівельна спроможність малих українців.
Чому український закон про ПДВ не дає визначенню поняттю «додана вартість»? Чому поняття «держава» і «добробут» все далі і далі віддаляються одне від одного? Хто автор такого розвитку? Це національні інтереси України чи вимоги до неї міжнародних фінансових організацій.

Крок 7: масове і революційне підприємств

Знищення заводів, фабрик, колективних сільськогосподарських господарств шляхом їх узаконеної варварської руйнації і розкрадання. Винищення поголів'я ВРХ, ліквідація машино- тракторних станів, нищення власного агропромислового виробництва з переходом на харчування імпортними, генетично модифікованими, продуктами та китайсько-турецький побутовий імпорт. Масштабна еміграція українців на заробітки.

Крок 8: Знищення природи, екоцид

Бездумно і по-варварськи винищується природа, дана Богом Родові людському як оберіг життя. Державні діячі на Вінниччині відібрали в територіальних сільських громад навіть бувші колгоспні ліси. Проводяться масштабні суцільні вирізки лісових масивів навіть в природоохоронних приміських зонах. Наслідки непередбачувані. Нас чекає екологічна катастрофа. Вирізані ліси не відновлюються. А посаджений ліс і вирощений зрілий ліс - речі різні. При мінімальній потребі для забезпечення екологічного благополуччя та здоров'я людини ліс має займати не менше 20% території, де проживають люди. На Вінниччині лісів лише 13,8%, а їх густота та якість не витримує жодної критики. До того ж великі і малі стихійні сміттєзвалища, шкідливі відходи виробництва забруднюють грунтові води, родючі грунти, повітря – українці серед європейців мають найкоротший вік життя, а 21% не доживає до пенсійного віку, кожен п'ятий...

Крок 9: знищення національної культури та соціальної сфери

Духовна руїна. В Україні закрито понад 1000 шкіл, тисячі дитячих садків, бібліотек, закладів культури. Натомість масово відкриваються корчми та торгово-розважальні заклади. Так, на території приміської і донині не газифікованої Якушинецької територіальної громади, є лише один, прилаштований в старому приміщенні, дитсадок, на 60 дошкільнят та три аварійні загальноосвітні школи в яких навчається понад 500 дітей. А от розважальних генделиків – ресторанів на понад 2500 чоловік в одну зміну! Навіщо їх стільки? Куди котимося?

Крок 10: відношення українців до землі, земельна політика в державі

Земля - мати годувальниця. А матір шанують у всі віки. Її не продають, нею не торгують. У всі часи наші пращури перед нею на коліна ставали, цілували її молились до неї.

«Бо хто матір зневажає, того Бог карає, чужі люди цураються, в хату не пускають...» - нагадує наш Пророк Тарас. Поки українці не зрозуміють що для них є земля – вони не стануть народом повноцінним. Втративши землю - втратимо все. І долю дітей ще ненароджених...
Земля має владу і свої закони над людьми, а не як хто думає навпаки. І зводяться ці закони до любові, любові до землі, до природи , роду і народу свого. Українці провинилися перед своєю землею. І натомість любові земля породжує гріх, братовбивство, що йде ще від біблейського Каїнового гріха до нинішнього українського розбрату. Щастя людське землею любиме. А людина – син матері землі своєї, що йде від біблейської мудрості. Від неї, як від грудей матері росте її тіло, духом землі своєї наповнюється душа. То ж «любіте землю-матір свою, слідуйте її законам і ви проживете довге, щасливе і сповнене радістю та щастям життя» - нагадує українцям і біблейський Пророк. Але мало хто чує. Забули, що земля наша Богом нам наділена. Вона суховіями жорстоких боїв обпалена, рясно потом і кров'ю Роду нашого скроплена, піснями кобзарів оспівана. На ній нам жити, вирощувати хліб і дітей і будувати свою, Богом благословенну, державу.
Пам'ять прислужливо принесла від Ольги Кобилянської її послання нам з минулого – повість «Земля». Вона ніби спеціально її для нас і сьогодні написала. Щоб не схибили, кроком цим переступаючи роковини держави своєї. Прочитайте, будь ласка, всі. І дітям своїм скажіть, щоб читали і щоб любили землю свою. Село в долині, поля оточені лісом, який «як безмежний велетень, ніби подорожуючи , затримався ось тут, зупинився і задумався над тихими полями»...

Пройшло ще 5 років... Ще нижчим став індекс людсткого розвитку. Серед країн світу ми поруч з Гондурасом, Намібією,Гвінеєю Бессау, Угандою. В останній найвищий рівень алкоголізації в світі - 28 літрів в перерахунку на етиловий спирт випиває кожен в середньому, в Україні близько 20л. В країні з'явилось кілька відсотків дуже багатих людей за рахунок пограбування народу та загальнонаціональних багатств держави. Попрані споконвічні національні обереги української землі. А народ, як стверджували великі українці, який перестає жити за своїми споконвічними традиціями, прахом береться, чи ж бо стає задніми колесами чужого воза. Всі попередні кроки привели Україну в часі її 25-ти річного ювілею до братовбивчої війни, втрати частини території, зневіри людей та цілого ряду соціальних потрясінь.
Віра 91% українців при проголошенні незалежності 1991 року в те, що натомість табірного соціалізму отримали на кінець то волю і право на розбудову унітарної демократичної процвітаючої і багатої країни за останні п'ять років була підмінена спробою розбудови держави-малини. А з кінця 2014 на часі сформувався олігархічний устрій. «Досягнення» останнього – війна з перерозподілом території та сфер впливу.

Одинадцятий крок переступили. Нам 25років!

Що було - знаємо, що є – бачимо. А до чого ж прагнемо ми, українці?!
«Тож стрепенися, народе мій, і в єдності та відвазі формуйся під стяги наші!» - з глибини століть закликає українців далекі пращури з Велесової книги.

Валерій Щербань, член НСЖУ 2011-2016рр.


    24 серп. 2016 Print


Розкажи друзям:

Додати коментар

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Також в цій категорії:

  наступна публікація «Політична» карта вінницького майна

  попередня публікація «Дядьки отечества чужого»

ОСТАННІ НОВИНИ

 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Читай нас

 

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568