Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

Підвалини поразки козаків

...Нині доведений факт, що повстання Северина Наливайка не стихійне явище, як нам намагаються цю думку втюхати ще й сьогодні. Це чіткий і стратегічно правильно розроблений план у палатах князя Острозького, який вже тоді зрозумів, що від Люблінської унії потрібно негайно відмежовуватися і поклався на свого сотника. Що ми знаємо про цього видатного військового діяча? А виявляється нічого, окрім суперечливих звісток, що він, буцімто, із родини ремісників батька якого пограбував польський князь Калиновський. Але з якого б це дива польський князь мав би справу з простим ремісником? Дивно? Йдемо далі. Старший брат Северина Дем'ян доволі освічена людина, духівник князя Острозького. У свою чергу Острозький фінансує чи не всю Річ Посполиту і сповідує християнство аріанської течії. То чому старший Наливайко не захистив свого батька? Ви вбачаєте в цьому логіку? Отож бо воно! Ніякого матеріального зиску і пограбування не існувало. Князь Острозький одним порухом пальця міг відшмагати Калиновського і на цьому запанувала б справедливість. Тобто причина в релігії. В тій первісній християнській течії, яку приніс на терени Київської Русі князь Володимир.

Якщо поглянути на тогочасну історію Європи, то ми побачимо, там ще до укладання Люблінської унії розпочалася нещадна боротьба з фанатичним католицизмом. Отож певні сили намагалися утворити певний фор-пост на сході Європи аби утримати позиції і їм це вдалося у повній мірі.

Надання прихистку в Острозі гнаному з православної Московії католицькому розвіднику Івану Федорову зіграло з родом Острозьких злий жарт і зіпсувало його реноме не через друкування книг, а через незвичні сексуальні уподобання так званого «першодрукаря», які він приніс із московщини. Зрештою, задовго до цього в князів Радзивілів процвітало книгодрукування Яна Скорини. (Увага! Цей першодрук «Апостола» досі ніхто не відтворює!) Отож «золота» калитка польського короля, батько подільського козацтва все більше і більше воліє до самостійності, бо його власні військові підрозділи дедалі успішніше просуваються на схід і південь. І тут князь став перед вибором – або розширювати власну мегаімперію, або залишатися годувальником короля. Він вирішив відокремитися, але для цього потрібні вагомі причини, бо на той час у Речі Посполитій римський закон багато важив. Одним із поштовхів до цього стала спроба католиків закрити шлях різного роду протестанським настроям, що проникали з Німеччини. Так розпочалася велика християнська різанина, яка за кількість жертв у сотні тисяч вбитих перевершила Варфоломієвську ніч.

Князь Острозький міг силовим чи економічним чином припинити утворення унії, але не зробив цього. Чому? Можемо гадати, але перше, що приходить на думку – народу все це було нецікаве. Ось чому він дозволив начальнику корогви, (а це командир найдієвішої військової групи) унікального військового таланту Северину Наливайку (в польських документах засвідчено, що ліпшого гармаша в армії не існувало) рушити в мандри. Цілком правильно, аби ніхто князя не звинуватив у підступності. Це можна було б відкинути якби не один історичний момент – духівник князя Дем'ян Наливайко згодом з шаблею в руках допомагав Северину і опікувався протестанським братством у місті Вільно (Вільнюс).

«Відпущений» на вільні заробітки, найкращий військовик Речі Посполитої Северин Наливайко, який нещодавно під П'ятками розтрощив козацькі загони Криштофа Косинського, котре успішно товкло безпорадні польські підрозділи, погодьтеся, з боку Острозького, якби він, планував силою відійти від короля, такий хід виглядає безглуздо. Досить швидко хорогва Наливайка повоювала за чималі кошти, на боці угорського короля, (кажуть, що привіз шість возів золота), погромив молдаван та волохів і повернувся з чималим ужитком, а потім спалив і забрав по праву сильнішого все в осідків османів на Дунаї місті фортеці Ізмаїл, на захоплення якого через двісті років Суворов кинув сотні тисяч солдат.

Чому Северин Наливайко залишив скарби на Поділлі, а таборував він у Брацлаві, і поспішив на зиму в злиденний білоруський край, втрачати там побратимів, не маючи від цього жодного матеріального зиску? Хіба це не очевидна спроба налякати панство аби не підтримувати унію?

Нині багато хто намагається оцінювати ті події з позиції сьогодення. Це недопустимо. Не важко передбачити, що дехто спробує закинути автору, що, мовляв, тоді не було державотворчих прагнень в української шляхти і взагалі уявляє ту епоху, як час дикунів та варварів, забуваючись, що на противагу інквізиції в Європі паралельно зародився гуманізм. Щодо державності, то українська шляхта ніколи не відмовлялася стати у власній хаті господарем. Згадаймо хоча б спроби Свидригайла і Глинського, які задовго до описаних подій намагалися відірвати українські землі від Литви та Польщі. Фактом є і те, що практично всі родові українські князі, з утворенням Речі Посполитої, стали перед вибором – або служать королю, або втрачають право на маєтності та герб. Ось та відповідь на віковічне питання звідки у поляків стільки княжих родів, бо ті ж таки Потоцькі, Чарторийські, Любомильські, Вишнивецькі, Собеські та ще деякі на початковому етапі не мали нічого спільного з західними слов'янами. Це згодом, внаслідок покатоличення, вони почали вважати себе вищими за непоступливих родичів, а такі як Морозенко, Богун, Нечай, Золотаренко, Гуляницький та чимало інших не відмовилися від батьків і опинилися серед козацької вольниці, де правом розумнішого та сильнішого намагалися відстояти честь і майно. Тобто справа не в крові, а у віросповіданні та культурній-мовній ідентифікації, (сина Остозького, який стояв на позиціях батька отруїли, а інших близьких родичів змусили всіма правдами і неправдами перейти в католицизм, що було і залишається основною ознакою при визначенні національної приналежності.

Але давайте спробуємо розібратися в основних віхах тих подій.

Безперечно, що князь Острозький найяскравіший і належною мірою не оцінений український політик того часу. Якщо це не так, то навіщо він вкладав величезні кошти в розвиток науки? Навіщо він створив колегіум, де рівень підготовки не поступався рівню європейським університетам? Чому князь, якщо він був вірним королю, не зупинив «бунтаря» через брата, а намагався вирвати з буцегарні? Чому, зрештою, польська опозиція, що сповідувала протестанство, підтримувана шведами затягувала судове засідання і докладала всіх зусиль аби врятувати Северина Наливайка ( у Гданську на визволеного Наливайка очікував корабель. Це не авторська вигадка в ключі пригодницьких романів, а правда) і лише прикра випадковість завадила це зробити? Питань, як бачимо значно більше, ніж відповідей. Хоча, зрештою, відповідь є – народжуючи військово-політичне утворення Річ Посполиту, вже в той час чимало людей розуміли, що не можуть існувати в одній державі три (українці, поляки і литовці) різних етноси з однаковими правами і різними мовно-релігійними ознаками. На той час у цьому переконалися французи, німці та англійці. Хтось когось повинен поглинути. Згодом – це підтвердило створене католиками нове релігійне об'єднання – греко-католицька церква, котра задумувалася, як противага зростаючому протестанству, а в результаті розколола не лише православ'я, а все українство, бо чимало священників перекинулися до незаконного утворення Московського патріархату, що вилізло боком українцям через п'ятдесят років.

Минуло понад два століття аби греко-католики відчули і зрозуміли, що штучно утворена церква зазнала приниження від "батьків» і лише тоді вимушено стала провідником національної ідеї та захисником українства. Ось такі трапляються парадокси, коли в нації немає стратегічного мислення при відсутності національної гордості.

Усіх українських гетьманів можна умовно поділити на дві групи – державників та автономістів. Прикро, але перших одиниці, а в чистому вигляді на зразок тогочасного Кромвеля жодного. Хоча, до певної міри, сюди можна віднести Петра Сагайдачного, пізніх – Богдана Хмельницького, Івана Виговського та Івана Мазепу, раннього Петра Дорошенка. Окремо стоїть натхненник Гадяцьких пактів генеральний писар Юрко Немирич. Всі інші і навіть названі гетьмани тривалий час діяли як переконливі автономісти, схиляючись то до Польщі, то до Московії, то до Кримського ханства, то до Османської імперії.

У чому криються причини поразки виступу Северина Наливайка? Неузгодженість дій старшини, прихильність автономіста Лободи до Польщі, а Наливайка до державності. Ці дві партії ніколи не домовилися б, бо антагоністи на це не здатні. Проте стратегічним прорахунком стало, як на мене, занадто велике переконання Острозького в прихильності народу до церкви як такої. Хто б що не казав, але після прийняття владою християнства народ який населяв Правобережжя ще не одне століття залишалися де-юре православним (насправді сповідував аріанство), а де-факто дотримувався правічної віри. Релігійний фанатизм, на зразок польського чи московського, нашим предкам непритаманний і досі. Доказом цього є розкопки тогочасних козацьких захоронень, де, практично, не знайдено на скелетах натільних хрестиків. Не знімав же їх хтось перед похованням? То ж гасло князя Острозького про захист православної віри не спрацювало. Ще одна прикрість того часу полягає не так у християнстві, як реальній силі аріанства (вважаймо протестанство європейського зразку). Саме це віровчення вступило в конфлікт із католицизмом, ось чому виникла ідея уніатства. Це особливо чітко проявиться під час спроби укласти Гадяцькі пакти і фізичне усунення Немирича, внаслідок чого відбувся остаточний поділ українства.

Боротьба між християнами-аріанами та іудо-християнами в Речі Посполитій продовжувалася до 1659 року і завершилася остаточною поразкою перших. Згідно універсалу короля всі прихильники протестанства, що мешкають у державі, зобов'язані або відмовитися від «єресі», покаятися і прийняти католицизм або продати маєтності і покинути межі Речі Посполитої. Більшість виїхала й оселилася в Голландії, Швеції та Англії. Тепер, гадаю, не виникне питань чому стрімкий розвиток науки і техніки розпочався з місць концентрації протестантів.

Фото: kinderlibrary.wordpress.com

Розкажи друзям:

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568