Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

Нерозгаданий феномен Данила Нечая


Ще один цікавий факт про який написано в дослідженнях істориків, але він ніяк не потрапить у шкільні підручники – київське іудо-християнське духовенство не підтримало ні повстанців Наливайка, ні початок виступу Хмельницького. Хіба не красномовний факт, що в 1650 митрополит відмовився від зустрічі з гетьманом, хоча він просив благословити на боротьбу, а вже за два роки поряд із ним з'являється дорадник Аарон і Хмельницький стрімко повертає погляд на Московію і з того часу дедалі частіше лунає, що ми однієї віри православної. А як же тоді військовий союз із Кримським ханом? Чи тут угоди не мають сили? (Сучасна паралель з Будапештським меморандумом). Тож чи маємо ми право обурюватися діями Туган-бея під Берестечком, коли він взяв п'яного як чіп гетьмана (читаймо Грушевського) і повіз до себе аби вчинити праведний суд? (Не хан порушив домовленості, бо свого часу Хмель, перебуваючи в полоні, прийняв іслам).

У старанно прихованому конфлікті Хмельницького з групою полковників є логічне пояснення. Річ у тім, що під час Тридцятилітньої війни у Європі чималу роль відіграли козаки яких наймали не лише польські князі, а це тисячі чоловіків. Достеменно відомо, що, приміром Хмельницький та Сірко воювали під хоругвами Любомильського, підтримуючи партію католиків, а Кривоніс та Богун перебували у таборі протестанів. То чи могли вони довіряти один одному?

Чому стільки уваги я приділяю родині Нечаїв, а особливо Данилу, про котрого у літописі Самійла Величка (написаного явно на замовлення) практично нічого не говориться? А ось коли візьмемо в руки "Історію русів", то знайдемо згадку про морські походи осавула Нечая. Безсумнівно, що це батько Данила та Івана. Тут я зроблю невеличкий відступ аби нагадати, що король Стефан Баторій зіткнувся з мусульманською загрозою і зрозумів, що країну можна врятувати лише силою. Тому він видав універсал, що всі збіднілі княжі та боярські роди, які переселяться на середнє Поділля й воюватимуть з татарами, можуть повернути право на герб і отримати землі. Саме тому представник однієї з гілок княжого герба Побугів з Берестейщини подався до міста Бар. Біда в тому, що наступний король не виконав обіцянки (зрештою це є ознакою західних сусідів не дотримуватися даного слова. Згадаймо Пілсудського...). Далі. Але чому безперечний авторитет вітчизняної історії Михайло Грушевський у фундаментальній праці "Історія України-Руси" приділив Данилу Нечаю більше уваги (майже тридцять сторінок), ніж десяткам князів чи таким гетьманам як Петро Сагайдачний і Михайло Дорошенко? Тож виникає логічне питання, а чому саме цей полковник користується такою шаною в історика? Хтось може сказати, що це внаслідок нетерпимості Нечая до дій Хмельницького або симпатії вченого до цієї постаті. Можливо, але ж Матвій Гладкий не менш активно і ненависно ставився до гетьмана. Ще один із різких опонентів гетьмана – Богун. Його авторитет і бойові заслуги на полі бою в Європі, у складі війська Донського і самостійний похід на московщину аж до Мурома був дуже високим, але він не мав бажання опанувати військом. Отож причина в чомусь іншому. Тут варто звернутися до народних співців. Лише один Данило Нечай оспівується кобзарями, як захисник народу і всі вони висловлюють співчуття з приводу його трагічної загибелі, звинувачуючи в цьому Хмельницького. Ось тут і виникає ще одне питання чому? За які заслуги полковника так шанував народ? Очевидно, він справді, був неординарною, як нині кажуть, харизматичною особистістю і йому віддавали шану не за гулянки та пиятику, як пишуть вороги. Коли ж взяти до уваги, що до нього і після ніхто не піднімав стільки селянства, то можна припустити – саме Данило Нечай вирізнявся не тільки серед полковників-державників, а мав ще якісь підстави повести народ і тільки випадковість завадила це зробити.

Неймовірно, але ще сорок років тому в навколишніх селах поблизу колишнього містечка Красного, старі люди передавали з покоління в покоління легенди про Нечая, змальовуючи його відважним, чесним, справедливим полковником, до якого тягнулися, якому вірили. Коли врахувати, що юний (26-28 років) Данило дуже рано очолив полк, то так і напрошується питання, а хто за ним стояв, хто допомагав? Зверніть увагу, що саме в нього в 1648 році вже був найчисельніший вишколений полк – понад дві тисячі кінного війська при гарматах, тоді як в інших чисельність у середньому сягала півтори тисячі. Можна припустити, що після загибелі брацлавського полковника військо гетьмана втратило віру в справедливу боротьбу і подоляни, особливо селяни, не так охоче йшли до війська і вже під Берестечком ми не бачимо десятків тисяч ударної сили козацької армади якою лякав поляків Нечай – нещадної піхоти. Не піднялися маси і пізніше. Чому? Чим Данило полонив селян, коли зумів підгорнути під себе сорокатисячне військо, що становило понад дві третини армії Хмельницького? На це питання ми ніколи не отримаємо відповіді, бо не збереглося документальних свідчень. Відштовхуючись від польських хронік, які з особливою радістю сповіщають про смерть Нечая, можна лише висловлювати припущення, що Данило опирався на підтримку найлютішого ворога Речі Посполитої – султана. Одним із підтверджень цього є історичні свідчення про доволі панібратське поводження полковника з Туган-беком. Таких вольностей ніхто з козацьких старшин не дозволяв собі до цього і після. Коли врахувати листування Нечая з королем, то бачимо відверте глузування і зневагу полковника. Схоже на те, що Данило був майстром епістолярного стилю, бо про одну й ту ж подію він писав різні листи гетьману і королю, отримуючи від цього певне задоволення або інформацію.

Отож повернемося до теми хто міг виступати гарантом Нечая? На той час такою державою була Порта. Чи не тому в останні години життя поряд не випадково виявилася реальна особа – татарський посланець (за тринадцять років його підступно вб'ють разом із Богуном). А, як провести межу, де татарин, а де турок? Проте перекази, що матір Данила не українка, а туркеня побутують у навколишніх з Красним селах досі. Зрештою, візьму гріх на душу, якби той посланець мав повноваження кримського хана, то Нечай не відважився б на панібратство. Гадаю, що сліди варто шукати в архівах султанів.


Розкажи друзям:

Додати коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568