Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

Османський вектор


Доволі суперечливою, в цій історії, є постать Івана Богуна. Те, що він талановитий військовик та майстер оборони не викликає сумніву, але ось як політик не відбувся, хоча доля вручала йому булаву кілька разів. Найдивніше, що ніхто не може (зрештою, і не намагається) пояснити, як трапилося, що вінницький полковник, перебуваючи за двадцять кілометрів від Красного, не поспішив на поміч Нечаю, котрий з жменькою козаків кілька днів відчайдушно боронився. (Посилання на повне оточення і неможливість відправити гінця абсурдна, бо в містечку чимало підземних ходів виходили за межі фортеці. Їх залишки збереглися й дотепер і час від часу туди провалюються будинки чи інші споруди). Невже не знав (малоймовірно, бо пожежу в Красному і гарматні постріли чули у сусідніх селах) чи, може, між полковниками щось трапилося? Чому Йосип Глух аж з Умані (!) поспішив на виручку, а свої пасивно очікували у Вінниці, коли місто почнуть штурмувати? Де були могилівські та білоцерківські полки, (а це не мало не багато, а понад п'ять тисяч вимуштруваного війська), котрі могли протягом доби зібратись і дістатись Красного? Чистої води є безглуздя стверджувати, що на поміч прийшли козаки полтавського полковника Пушкаря. Це просто фізично неможливо навіть за теперішніх умов. Тому слід визнати, що Мартин Пушкар повів не своїх, а чигиринських козаків. Чому, зрештою, після загибелі Нечая брацлавський полк на кілька років припинив існування? Може ніхто не знав про порушення перемир'я? Навпаки про концентрацію поляків у Бару знали. Про це є чимало письмових свідчень. Тож хочемо ми цього чи ні, але все зводиться до того, що Данила Нечая банально підставили, як реального конкурента на гетьманство і витримали паузу з наданням допомоги. Тобто боротьба за владу між Богданом Хмельницьким та Данилом Нечаєм, а не кимось іншим, не дала можливості відбутись Україні. Тоді переміг Хмельницький, але програла Україна, ступивши однією ногою в Руїну. Цікавий штрих із вище викладеного. В 1953 (?) році, коли археологи розкопали могилу Нечая, (інформація від людини котра була присутня під час розкопки), то виявилося, що в скелета відсутня голова. Про цей факт, як доказ вище викладеного, намагалися і досі це роблять, промовчати. Причина – відсутність голови є доведеним фактом тісної співпраці Данила Нечая з османами в противагу королю.

Схиляюсь до думки, що мали місце про певні домовленості частини козаків з султаном та існування між старшинами посередника. Підтвердження – подальший хід розвитку історичних подій (Михайло Дорошенко, Юрась Хмельниченко та Петро Дорошенко активно співпрацювали з кримськими татарами). Чому Хмельницький виглядає так непривабливо на сторінках роману "Тризна» та «Іван Богун-полковник»? Відповідь на це питання слід шукати в "Кобзарі" Тараса Шевченка. Але давайте спробуємо поглянути на роль гетьмана у визвольній війні й використаємо ряд припущень. А якби Іван Виговський чи Петро Дорошенко не втратили шансу і повернули колесо історії в своєму напрямку, то чи говорили б нині про Богдана Хмельницького стільки гарного, як це робилося за царату та більшовизму? Звичайно, що ні, бо до 1655 року гетьман, за всіма ознаками, спочатку обережний автономіст (і далеко не державник) України в складі Польщі, а потім Московії (згадайте, що саме за царату в Києві встановлено пам'ятник Хмельницькому) і не прагнув будівництва української держави. Ось доказ відсутності таких ознак:

Ні чітко визначеної столиці, ні чисельної армії, ні прапора держави, ні домінуючої церкви (на той час), ні хоча б приблизно окреслених кордонів із встановленням митниць, ні карбування монет, ні посольської служби.

Саме цим пояснюється злочинна нерозторопність після блискучої перемоги під Корсунем, незрозумілий відворот з-під Львова (бо епідемії чуми не було. У Замості перший і останній раз незначні прояви цієї хвороби документально зафіксовано за 350 років до подій. Якби факт чуми мав місце, а за всіма ознаками це мала б бути легенева (бубонна) чума, то в наступному році війська не існувало б!)), дивні перемовини з Яном Казимиром під стінами Зборова, а що вже говорити про Переяславські статті та каральні акції проти власного селянства й страта далеко не останніх представників старшини – миргородського полковника Гладкого, корсунського – Мозирі, чернігівського – Подобайла та кошового Худолія? Вам це не нагадує 1933-38 роки?


Розкажи друзям:

Додати коментар

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Читай нас

 

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568