1 травня в історії України та Вінниччини

325 року на Нікейському Вселенському соборі було вирішено Великдень відзначати у наступну за першим повним місяцем неділю, що наступає після весняного рівнодення. Великдень святкують як Світле Христове Воскресіння на третій день після його смерті. З традицією в пасхальному кошику є паска, крашанки, сало, шинка тощо.

У 1890 році вперше відсвяткували день солідарності трудящих, з того часу у цей день святкують День праці. Це свята не зовсім радянське, хоча за СРСР було популяризоване. Витоки свята йдуть у ХІХ століття, коли американські робітники організували страйк з вимогою скоротити робочий день до 8 годин. В Україні це свято стало офіційним у 1917 році.

1920 року друком вийшов перший номер газети Вінницької національної ради "Хвиля" з текстом звернення начальника Польської держави Юзефа Пілсудського до населення України.

Того ж дня галицьке угрупування першої бригади, що просувалося у напрямку Києва, повторно оточили і взяли в полон легіонери польського генерала Ромера. Полонених розміщено у Кримських казармах Вінниці.

У 1924 році у Харкові вийшла перша партія першого радянського трактора на гусеничному ходу «Комунар» серії «Фордзон-Путіловець». У США виробництво гусеничних тракторів почалося ще у 1912 році. У Радянському Союзі ініціатором створення тракторної комісії, яка би займалася розробкою стратегічної програми механізації сільського господарства. Одним пунктом якого була розробка гусеничного трактора.

У 1925 році у селі Дзигівка Ямпільського району Могилівського округу Подільської губернії створено 9 єврейських колоній. Місцеві селяни, незадоволені передачею землі колоністам, стравили їхні посіви. Вимагаючи припинення масового переселення євреїв до сіл, селяни загрожували погромами.

Того ж дня розвивався сектантський рух реформістів, баптистів, штундистів, суботників, а також посилення релігійних настроїв селян Могилівському окрузі Подільської губернії. Це засвідчувалося численними клопотаннями релігійних громад до місцевих органів влади про дозвіл на хресні ходи на Фоміну неділю, на освячення колодязів та ін.

1939 року на шахти тресту "Серговугілля" та "Лисичанськ-вугілля", що на Донбасі, прибули на роботу 500 колгоспників з Вінницької області.

У 1986 році на Хрещатику в Києві пройшла багатотисячна першотравнева маніфестація. У той час Київ був уражений радіацією від аварії на Чорнобильській АЕС. "Робітнича газета писала, що "тисячі киян вийшли 1 травня на головну магістраль міста-героя – Хрещатик", і що "у святкуванні на Хрещатику взяли участь понад 120 тисяч киян і гостей столиці". Одночасно із цим КДБ подавало доповідну про рівні радіації: "За даними республіканського Управління з гідрометеорологічного контролю довкілля, переміщення повітряних мас із району аварії викликало перевищення природного фону опромінення у низці областей на 20-2000 мікрорентгенів на годину.

Першотравнева маніфестація в Києві у 1986 році

1991 року студенти Вінницького педагогічного інституту імені Миколи Островського провели пікетування одного з навчальних корпусів з гаслами "Слуги народу! Які стипендії ви нам сьогодні, такі пенсії ми вам через 20 років!". Студенти вимагали надання Декларації про державний суверенітет України статусу конституційного акту і скасування поста Президента СРСР.

У 2014 році у Донецьку сепаратисти штурмували обласну прокуратуру. Кидали у правоохоронців каміння та світлошумові гранати.

Торік мітинг на честь першотравня закінчився сутичками. Комуністи йшли ходою на території музею Великої Вітчизняної війни. Керівництво музею про це нічого не знало. Все закінчилося сутичками із правоохоронцями та міліцією. Лідера комуністів Павла Симоненко облили кефіром під час інтерв'ю російському каналу. Потім Симоненка його охоронці через чагарники забрали з місця проведення мітингу.

Того ж дня не вщухають обстріли у зоні бойових дій. Двоє український військових загинули, ще двоє були поранені.

В цей день народилися:

1855 року – український біолог Микола Кащенко, один з перших українських академіків (1918). Засновник акліматизаційних садів у Томську та Києві. Разом із Караваєвим створив у Києві зоологічний музей і був його першим директором.

1920 року – видатний український інфекціоніст Тамара Чорна, що народилася у селі Жолоби Тамашпільського району Вінницької області. Наукові ідеї Тамари Трохимівни висвітлені більш ніж у 200 наукових працях. Має авторські свідоцтва СРСР «Способ диагностики дизентерии» (1982 р.), «Способ лечения рожи» (1987 р.). У 1982 році була удостоєна відзнаки «Винахідник СРСР».

1920 року – українська актриса театру та кіно Нонна Копержинська. Дебютувала у фільмі Довженка «Щорс» у 1939 році. Вдруге Нонна дебютувала в картині «Украдене щастя», але народна слава до неї прийшла після ролей у фільмах «За двома зайцями» і «Королева бензоколонки». Голос видатної акторки впізнавали і любили шанувальники радіовистав «Театр перед мікрофоном».
Нонна Копержинська, кадр з фільму "Королева бензоколонки", 1963 рік


1930 року – український композитор, педагог та музикант Лев Колодуб. З 1993 року – Народний артист України. Автор опер «Дума при Турбаї», «Пробудження», «Незраджена любов», «Поет»; оперет «Веселі дівчата», «Місто закоханих», «Люблю тебе»; балетів «Вічний вогонь», «Світанкова поема»; кількох симфоній; кількох концертів з оркестром. Також він був автором творів для кларнета, скрипки та органа.

1940 року – науковець, поет та есеїст Анатолій Подолинний, що народився у селі Шипшинки Барського району Вінницької області. Автор багатьох наукових, науково-популярних, методичних публікацій та історико-краєзнавчих путівників. Як краєзнавець досліджує творчість письменників Вінниччини, займається вивченням історії, фольклору Поділля. Учасник регіональних історико-краєзнавчих конференцій.

1945 року – український естрадний співак Василь Зінкевич. У 2009 році отримав звання Героя України. У 1971 році зіграв у телефільмі «Червона рута». Виступав із ансамблем «Смерічка». Знявся у фільмах-концертах «Десять років потому» (1981), «Музика весни» (1987) та в інших музичних фільмах Українського телебачення.

1952 року – доктор юридичних наук та професор Петро Цимбал, уродженець села Булаї Погребищенського району Вінницької області. Є автором та співавтором понад 130 наукових праць. Брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відмінник освіти. Нагороджений відзнакою ДПА України «Почесний працівник державної податкової служби України». Має класний чин радника податкової служби 1 рангу.

1956 року – українська спортсменка Ніна Уманець, родом з села Юрківка Тульчинського району Вінницької області. Директор департаменту фізичного виховання та масового спорту Державної служби молоді та спорту України, шеф місії олімпійської збірної команди України на Іграх ХХХ Олімпіади (2012). Шеф місії Національного олімпійського комітету України на XXIX Олімпійських іграх. З 25 березня 2014 обіймає посаду заступника Міністра молоді та спорту України.

1962 року – поетеса Любов Гайжевська, що народилася у селі Некрасове Вінницької області. Автор збірок поезії «Немов би про любов», «Анонс», «Земля — небо: транзит», «Судні дні». І науково-популярних книг філософського штибу: "Структура Мироздания" і "Вечная тема".

До речі, у Південній Кореї сьогодні відзначають День народження Будди!

Не забувайте вітати – Івана, Віктора, Василя, Ніну та Антіна!