Вінницька область лежить на Подільській рівнинні. Але один з районів – Погребищенський район, а саме його райцентр місто Погребище, знаходиться не на Поділлі, а у Надроссі, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Надросся — це українська етнічна територія, розташована вздовж ріки Рось. Охоплює південь Київської та Житомирської областей і Погребищенський район Вінниччини. На березі річки Росі ще до VI століття мешкало українське плем'я полян. За однією з версій, найменування Русі походить від імені цієї ріки. За часів Київської Русі вздовж Росі було збудовано низку фортець для захисту від степових кочівників. За УНР існувала тут Пороська земля.

Місто Погребище одне із старовинних містечок Вінниччини. Офіційний рік заснування 1148 рік.

Коли потрапляєш у місто зі сторони села Гопчиця, то першим що побачиш – будинок культури. Побудували його за часів Сталіна. Будівля напівзакинута, перед нею знаходяться залишки від пам'ятника Леніну.

До приміщення будинку культури вільний доступ. Тут з колишньої операторської кімнати видно закинутий актовий зал, в якому посеред сцени знаходиться бюст «великого вождя»

– Це будинок культури №2. Про нього мало що знаю. Чула, що там стеля навіть впала. Про центральний будинок культури знаю, що фільми там не крутять, бо настільки старий прилад, що може пошкодити плівку, – каже місцева мешканка Катерина Ситнюк.

Цікавий майданчик знаходиться на березі ставка річки Рось. У центрі майдачикау знаходиться невелика гранітна скала, на вершині якої розташувався храм. Недалеко від скелі, на постаменті, знаходиться танк ІС-2.

Пройшовши пам'ятник з георгіївськими стрічками, ви опинитесь у центральній частині міста. До центру міста веде тиха вулиця з невеликими будинками.

Біля будівлі Погребищенської районної ради знаходиться велика площа, на який встановлений обеліск пам'яті жертв Другої світової війни.

На пам'ятнику трагедії на Чернобильській АЕС написано «...від вдячних жителів Надросся...». Це підтверджує факт, що місцеві мешканці пишаються своєю приналежністю до цього краю.

Надпис «I love Pohrebysche», який тут з'явилась цим літом, жодного туриста не залишить байдужим. Знаходиться він біля будівлі міськради.

Поруч є костел Непорочного зачаття пресвятої Діви Марії XVIII століття та православний храм.

Парк міста Погребища невеликий і з бетонними лавками.

Виходить парк на «нескінечний» пішохідний міст через ставок.

Залізничний вокзал у Погребищі невеликий та охайний. Залізнична станція тут носить назву «Ржевуська».

Взагалі у місті магазинів, де можна купити алкогольні напої, можна порахувати на пальцях однієї руки. Немісцевому може здатися, що тут діє своєрідний «сухий» закон.

– Та все набагато простіше. У людей немає коштів, щоб купляти алкогольні напої, бо немає роботи у місті. Тому немає потреби, щоб у кожному магазині продавалися пиво, вино, горілка та інше, – каже продавець магазину Валентина.

Погребище виглядає «депресивно», якщо його порівнювати з іншими районними центрами Вінниччини. Інфраструктура розвинута погано, молоді майже немає куди піти відпочити.

– 28 жовтня у нас відкриється новий нічний клуб і всі як один ринуть туди, а потім під нічний магазин – добирати «дозу»... Але, я вважаю, що все це залежить від самих людей, а не міста. Люди самі обирають, куди їм піти і, що робити, – каже Катерина Ситнюк.

Дістатися до Погребища можна автобусом зі Східного автовокзалу з Вінниці.

Фото Влада Боднара