На Рівненщині розташована унікальна пам'ятка природи. Вона входить до Семи чудес України. В селі Базальтове Костопільського району вже більше ста років видобувають базальт, яким вимощені площі європейських столиць. Відчути магію древнього місця та помилуватись красою смарагдового озера пощастило журналістам Vlasno.info.

Це місце називають Янова долина. Його створила сама матінка-природа. Люди лише доповнили образ, який тепер приваблює туристичні екскурсійні групи та просто відпочиваючих. Тут купаються в смарагдовому озері, що виникло після затоплення кар'єру підземними водами на місці видобутку.

Цим стовпам майже 700 мільйонів років. Науковці стверджують, що такого феномену більше ніде немає в світі. Висота базальтових стовпів сягає від 60-ти сантиметрів до 30 метрів. Після завершення робіт з видобутку каменю деякі стовпи просто залишили, як згадку про неперевершені творіння природи.

Є версія, що базальтові стовпи мають походження магматичної породи, яка в процесі природоутворення розкололась на прямокутні колони. В зрізі колони мають різні форми: від чотирьохгранної до восьмигранної. Особливість базальту в тому, що він колеться практично на рівні прямокутні частини.

Поклади базальту знайшли у XVIII ст., коли ще ця територія належала Польщі. Почалось видобування каменю в 1861 році, який обробляли та використовували для бруківки та облицювання стін. Після тривалих війн та політичних рішень ця територія відійшла до України і знаходиться тепер неподалік кордону з Білорусією.

Вже у 1930 році тут працювало маже 3 тисячі робітників. Бруківкою саме з цього родовища з тих часів і до сьогодні вже виклали площі в Парижі, Лондоні, Брюсселі, Варшаві та Відні. Цим же базальтом вимощена Червона площа у Москві.

Коли видобуток в цьому кар'єрі закінчили, величезну яму заповнили підземні води. Глибина цього рукотворного озера місцями сягає до 30 метрів. Через гліцериновий склад води та велику кількість водоростей, які оселилися на дні, озеро набуло смарагдового кольору. Хоч офіційно купатись тут заборонено, це не спиняє численних туристів. Бажаючих зануритись у воду неймовірно красивого кольору тут чимало.

Посеред озера можна побачити острівець, який називають "Островом кохання". Таку назву дали йому тому, що він має форму серця.

Поряд із затопленим кар'єром досі працює підприємство, яке продовжує видобувати базальт. Взагалі, тут налічується пять кар'єрів, які входять до Івано-Долинського родовища. Милуватись базальтовими стовпами можна в кар'єрі №3 та №5.

На сьогодні базальту знайшли більш ширше застосування. Цей камінь тепер використовують не тільки для виготовлення дорожнього покриття, памятників, облицювальних робіт, але й для виготовлення окремих частин космічних скафандрів та костюмів рятувальників. Камінь має також теплоізоляційні властивості.

Крім базальту, в заказнику часто зустрічаються різні мінерали та самоцвіти. Тут знаходили адуляр, азурит, барит, борніт, гематит, кальцит, кварц, марказит, мідь самородну, пірит, хлорит, халцедон тощо.

Нещодавно в Яновій долині знімали історичну драму "Поводир" режисера Олеся Саніна, який представлено на премію "Оскар". Аще кліп Руслани на пісню "Я люблю". Для цього видобування базальту зупиняли аж на добу.

Базальтові стовпи вважаються пам'яткою місцевого значення з 1972 року. Це місце досі цікаве для дослідників стратиграфії, петрографії, мінералогії, палеовулканізму.

При всій туристичній привабливості цього місця та важливого значення для науковців, поки ніякої інфраструктури тут немає. Не видно тут екскурсоводів, вказівників та облаштованих місць відпочинку. Дорога сюди не найкраща. Часто від працюючого кар'єру долітає промисловий пил. А відпочиваючі залишають після себе сміття та бруд.

Доїхати до Базальтових стовпів можна потягом «Київ–Рівне» або «Київ–Ковель» (до м. Рівне), а далі – автобусом чи авто – до м. Костопіль (35 км), а потім – до с. Базальтове або Берестовець (20 км).

Щоб потрапити до Базальтових стовпів автівкою, потрібно буде проїхати через містечко Клевань, де можна відвідати Тунель кохання та зруйнований Клеваньський замок.

Фото авторки