Парк Кумбари у Вінниці розмістився на прекрасній скелястій набережній Південного Бугу. Зараз цей парк має не найкращий вигляд, але все ж не втрачає свій чудовий та загадковий шарм.

Бере історію парк з XIX століття. Облагородили його на початку XX століття, коли архітектор Артинов побудував тут садибу Новінського і кам'яні сходи униз до Південного Бугу. Садибу Новінського у народі називають садибою Кумбари і так прозвали сам парк. Купець з грецьким походженням судився за цю землю з Новінським і люди запам'ятали сам судовий процес, а не хто володів цією землею.

– Існує одна легенда про Новінського. Кажуть, що коли він був молодий, він полюбляв гуляти тут з дівчинкою Юлею, яка в нього була сильно закохана. Любили вони сидіти на скелі і милуватися панорамою Південного Бугу. Але Новинський став зраджувати Юлії і вона, дізнавшись це, кинулася з цієї скелі та розбилася. Тоді Новинський зрозумів, що втратив кохання всього свого життя, і вже краще нікого не зустріне у своєму житті. У пам'ять про неї він побудував собі на скелі будинок, де любив часто сидіти на балконі і згадувати, як він проводив час із нею, – каже краєзнавець Олег Митько.

У царські часи цей парк доглядали, стояли альтанки. По кам'яних «Потьомкінських сходах» люди спускалися до острова «Спорт», щро був затоплений у 1920-х роках, коли побудували Сабарівську ГЕС. На цьому острові люди займалися різними активними видами спорту.

Зараз набережна заросла деревами, а на лавочках ввечері любить збиратися молодь, після якої залишається багато сміття. У центрі парку стоїть пам'ятний знак, що тут у березні у 1651 році відбулася знаменита битва військ Івана Богуна з польською шляхтою. Тоді козаки прорубали лунки у льоду і прикрили сіном, а зверху присипали снігом. Польське військо вискочило на лід і стало провалюватися під лід і козаки їх добили. Хоча за словами вінницького історика Олександра Федоришена, ця битва відбулася не тут, а ближче до сучасного центру Вінниці.

Якщо піти по низу парку, то ви вийдете до пляжу Кумбари. Дорога тут погана і після дощів тут пройти вельми проблематично. Зверху парк виходить через дитячий садок у центр міста. Перед виходом з парку тут є гірка, на якій діти люблять взимку кататися на санках.


Старі сходи, по якій майже ніхто не ходить виглядають таємниче, бо не видно, де ці вони закінчуються.

Втім, парк варто відвідати у будь-яку пору року. Він завжди прекрасний і романтичний.








Фото Влада Боднара