12 жінок з окупованих територій відкрили у Вінниці власну справу

Тисячі родин у Вінницькій області знайшли свій другий дім, тікаючи від війни на Донбасі. Покинути рідний дім — найтрагічніше саме для жінки, адже саме матері та дружини створюють домашній затишок у родинному гніздечку. Жінки-переселенки розповідають:

— Коли ти вдома — навіть не замислюєшся над такими дрібницями, як, скажімо посуд, а коли до тебе приходять гості, а ти не маєш ні виделки ні ложки — це ще раз нагадує, що ти втратив дім.

Щоб стати на ноги та заробляти на свою родину, переселенці активно шукають роботу, стають на облік у Центр занятості, проте, найчастіше і там їм зарадити не можуть, адже коштів на те, щоб "обжитися" потрібно багато, а заробітної плати вистачить хиба на щоденні дрібні витрати.

Саме тому 12 жінок, які приїхали з окупованих територій вирішили відкрити власну справу. Мікропідприємництво започаткували у найрізноманітніших напрямках: шиють одяг, надають перукарські послуги, вирощують гриби, є навіть грумінг-салон, де стрижуть тваринок.

— Я вже орендую приміщення і працюю, роблю і святкові зачіски, і стрижки, взагалі універсальні перукарські послуги, — розповідає Інна Шавєрнєва з Луганщини. — Послуги тут дійсно дешевші, ніж були у нас, і звісно, я б могла поїхати в Київ і заробляти більше, але я люблю Вінницю і хочу жити тут, бути членом вінницької громади. Часто приходять стригтися переселенці, у нас дружня тепла компанія. Поки що працюю одна, але вже потрошку заробляю.

Юлія Гаврилюк з сонячної Ялти в Криму переїхала до села Степанівка Вінницького району. Старенький будинок у непридатному для проживання стані, чоловік отримав у спадок.

— У Ялті я була приватним підприємцем — я лідер компанії "Мері Кей". Хто б мені сказав що я проміняю косметику на гриби, — сміється Юлія. — Ми вирощуємо гриби (гливи), у Вінниці вони чомусь малопопулярні. Чоловік нещодавно прийшов з АТО, є підтримка. Є можливість залучати людей з села, пропонувати людям роботу на майбутнє. Цього місяця ми закладаємо першу партію. Процес малозатратний, площа невелика потрібна. Вже звикли в селі, але корів та свиней зводити не збираємось, навпаки — хочемо внести в село щось новеньке, щоб люди знали, що в селі можна не лише вирощувати картоплю, а й щось екзотичніше, замість того, щоб щотижня косити бур'яни, можна посіяти газон, а замість курей тримати перепілок.

Світана Солдатко з Донецька має троє дітей. За освітою маркетолог, але у Вінниці роботи за фахом не знайшла.

— Вдома я шила виставковий одяг. З'явилися замовлення для шиття і у Вінниці: постільна білизна з цікавими деталями — вишивка, аплікація, розміри індивідуальні підбираю. Виготовляю дитячі аксесуари, корзинки для іграшок, іграшки, оформлення дитячої кімнати, оздоблення одягу. Зареєструвати ФОП допомогли громадські організації, як і написати під мою ідею бізнес-план, все розрахувати.

Гарний поштовх для відкриття таких стартапів дала грантова програма впроваджена громадською організацією "Прогресивні жінки". В рамках проекту "Інтеграція внутрішньо переміщених жінок через започаткування бізнесу та самозайнятість" було залучено 101 тисячу гривень грантових коштів. Організація з 15 вересня по 15 грудня 2015 року проводила проект з підтримки жіночої самозайнятості. 21 жінка пройшла інтернсивні тренінги із започаткування власної справи, 15 жінок подали на розгляд бізнес-плани, 12 з них отримали стартові гранти на відкриття власної справи.

— В середньому на кожен проект виділяли 6-9 тисяч гривень, — розповідає голова ГО "Прогресивні жінки" Наталія Козлова, — але це лише перший поштовх, переважно до цих грошей потрібно було докладати свої кошти. Кредити недоступні, переселенцям їх не дають, тому ці гроші надзвичайно доречні.

Нагадаємо иакож, що переселенці з Донбасу мають змогу отримати ґранти від Міжнародної організації з міграції при підтримці посольства Норвегії та агенції США з міжнародного розвитку на суму від 800 до 2500 доларів.

Фото Ірини Басенко