Цьогоріч очікується закінення адміністративної реформи. Вінницька ОДА подала до Кабміну перспективний план на 63 ОТГ. В експертному середовищі та найвищих владних щаблях точиться дискусія, скільки буде районів три чи п'ять. Ми наклали межі сучасної Вінницької області на карту Подільської губернії 1923 року. Що з цього вийшло, розповість кореспондент Vlasno.info.

На початку ХХ століття на території Подільської губернії, лютували Перша світова війна, національна революція українського народу та боротьба УНР та Директорії з більшовиками. Внаслідок чого сучасна територія Вінниччини до 1923 року була в складі чотирьох різних держав: Російської імперії, УНР, Гетьманату Скоропадського та УРСР.

Хоч адмінтерустрій в той час змінювався динамічно, але за словами експерта з децентралізації у Вінницькій області Євгена Шаповалова на рівні громад зміни були незначні. Понад з тим, в деяких нинішніх районах вони перегукуються з майбутніми ОТГ.

— Базовий рівень, який отримає назву громада, раніше мав назву волості, а при СРСР район, перегукується з сучасними ОТГ. Вони не зазнавали суттєвих змін. Ці громади будувались шляхом певної територіальної доступності. Звичайно час вносить свої корективи і в певних районах центри тяжіння сильно змінилась і там адмін поділ буде суттєво відрізнятись від того, який був сто років назад. Але десь в половні районів він буде співпадати, - каже Євген Шаповалов.

У Крижопільському районі дві громади, сто років тому це були Мястківська і Крижопільська, а тепер Городківська і Крижопільська.

Чечельницький район: Чечельник та Ольгопіль.

Хмільницький район теж саме, але замість Терешполя центр - Жданівка.

Літинська ОТГ повертається до кордонів 1923 року.

Теплицький район співпадає з тодішніми Соболівською та Теплицькою громадами.

Барський район майже такий самий, лише без Ялтушківської ОТГ, яка проєктувалась раніше.

У Калинівському районі тоді було Пиківська та Калинівська громади, але є і садиба Холоневських, сучасний Іванів.

В низки регіональних ЗМІ йшлось про реформування субрегіонального рівня, щодо п'яти великих укрупнених районів, але це була думка однієї громадської організації. За каденцію минулого Уряду говорили про три громади, зараз і зокрема від голови Вінницької ОДА Владислава Скальского, можна почути про п'ять укрупнених районів.

Якщо подивитись на карту 1923 року ми чітко бачимо на Півдні три райони: Могилів-Подільський, Тульчинський та Гайсинський, вони перегукуються з колишніми госпітальними округами. Північ області у 1923 була роздроблена між кількома іншими територіальними одиницями. Проте, розвиток цієї частини області після 1923 року сформував певні тенденції.

— Вінниця була у 1923 - центром округи. Щодо Півночі сучасної області, то Козятин тяжів до Бердичова, а Корделівка Калинівського району історично була у складі Київської губернії. Тепер Козятин має вузлову залізничну станцію. У Калинівському районі сконцентрувалось промислове виробництво, Хмільник перетворився на місто-курорт. Ці райони самі по собі є достатньо потужні і, можливо, їх краще розглядати окремо від Вінниці, - вважає Євген Шаповалов.

За словами експерта кількість районів та їх розмір важлива лише за умови повноважень, які цим районам будуть надані. Також важливо, щоб майбутній префект мав необхідну територію, що б забезпечувала достатню навантаженість роботи.

— Наприклад в Римській Імперії межі префектур визначались від того, чи міг прокуратор проїхати конем туди і назад. Це умовно зона 60 кілометрів. Якщо зробити три райони як пропонував Мінрегіон , то в умовно Вінницькому буде більше мільйона мешканців. Це створить величезний дисбаланс. І якщо на субрегіональному рівні будуть, якісь речі, що стосуватимуться простих мешканців, то це буде просто не зручно їхати постійно з Хмільника чи Козятина до Вінниці, - підкреслив Євген Шаповалов.

Створення субрегіонального рівня не має на меті «розірвати» чи «подробити» щось. Навпаки замість 27-ми сучасних районів створюються кілька потужних адмінтеродиниць.

Читайте також: У Вінниці продають шість соток землі, через які судились 

Фото: Євген Шаповалов, Андрій Оленін