Два роки поспіль на кухні вінничанки Оксани Буги волонтерки готують смаколики для бійців на передову. Все почалося випадково: Оксана через волонтера Юлію Вотчер передала бійцям кілька банок «мокрого» консервованого борщу, до якого треба було додати лише картоплі і води та перекип'ятити. Страва прийшлась хлопцям до смаку і вони сказали: «давайте і побільше». Відтоді Оксана разом із сім'єю – чоловіком, батьком, сином і донькою – щодня готували по 20 літрів такого борщу, а у вихідні – по 40. Пакували все у пакети і відправляли бійцям. Згодом до сім'ї приєднались і інші волонтерки, готування вийшло за рамки однієї кухні і переросло у проект «Кухня Мольфара».

Зараз у меню «мольфарок» з десяток страв: сухі борщі, супи та розсольник, пиріжки, запіканки, вареники, квасоля. Деякі з них «обросли» цікавими народними назвами: «кумасін борщ», «Пиріжечки від Раєчки», «Бурачок від Андруші», «Квасолька від Сірожки». Називали, як правило, іменами тих людей, які давали волонтерам продукти на передову.


Кореспонденту Vlasno.info жінки показали, як вони готують домашні страви для бійців.

Кухня Оксани Буги зовсім невелика. Біля плити може розміститись хіба одна людина, і ми з волонтерками сідаємо за стіл. Оксана заходилась біля борошна, в той час як донька Анастасія чистить картоплю на вареники. Розповідає, що робити це їй зовсім не важко і одразу веде до коробки в кутку кухні. Там живе їх «утилізатор відходів» – морська свинка Жужилій Москосвинович. Йому дістається переважна більшість лушпиння від овочів при приготуванні страв.



– Все почалося з цієї кухні, але зараз нам допомагають три училища, християнський садочок, політехнічний інститут, – розповідає куратор проекту «Кухня Мольфара» Марія Чех. – Наприклад, перед новим роком з християнського садочка ми забрали за один раз близько 50 кілограм вареників. За півроку учні Вінницького вищого міжрегіонального училища наліпили до 20 тисяч вареників.

Поки вариться картопля на вареники, Оксана замішує сир на запіканку – додає яйця, цукор звичайний та ванільний. Галина Трофимчук готує деко: змащує олією та посипає борошном. Жінка прийшла з трирічною донькою Анею. Її чоловік, розвідник Валерій Трофимчук, загинув у серпні минулого року.

Галина 

– Вчуся бути сильною жінкою і жити заново, – каже Галина. – До дівчат приходжу постійно щось готувати.

Оксана ставить сир запікатися і розповідає, що загалом у цьому процесі приймають участь практично усі її сусіди: печуть запіканки у своїх духовках.

– Ото замішала сир і рознесла по сусідах. Зранку вони приносять уже готову і охололу. Допомагають шестеро-семеро сусідів. Але ви б чули аромат у нашому під'їзді, коли одночасно у кількох квартирах печеться запіканка! – посміхається Оксана.



Волонтерки готують передачі на передову практично кожного тижня, а засновник проекту волонтерка Юлія Вотчер завозить те все на передову. Буває, їх просять допомогти і інші колеги-волонтери, тоді вони готують для них. За три-чотири дні до від'їзду Марія завозить на «точки» необхідні продукти. Вона вже знає: з одного мішка борошна (50 кілограм) виходить 4 тисячі вареників або 1 тисяча пиріжків.

– Ми на кухні робимо все «на око», а в політесі, наприклад, усе важать: кожен шматочок тіста, як у столовій, щоб порції були рівними. Наші фірмові «пиріжечки від Раєчки» знають багато бійців. Їх ліпить Раїса Епік, повар зі столової політехнічного університету. Вона за один раз замішує 11 кілограм тіста руками і каже, що то – «зовсім трошки», – розповідає Марія.

Картопля зварилась і вареники у чотири руки наліпили менш, ніж за годину.





Щоб доправити їх бійцям на передову, Оксана застосовує давно перевірений «студентський» спосіб. Зварені вареники розкидає на столі, щоб підсохли. Потім вкидає їх до пакету, додає рослинної олії та перемішує.

– Зимою відправляємо так, а літом ще заморожуємо. Відвозимо до колеги-волонтера Андрія Нечипорука, у нього є великі морозильні камери. За час поїздки вони встигають розморозитись і приїжджаю до хлопців якраз такими, як треба, – розповідає Марія.




За словами волонтерок, бійці з їхніх напівфабрикатів навчилися робити на передовій страви за авторськими рецептами. Наприклад, роблять салат «оселедець під шубою»: ріжуть оселедець, додають цибулі, сушеного столового бурячка і заливають все майонезом.

– Ще одним рецептом поділився знайомий боєць: батон розрізають вздовж пополам, висипають туди сухий борщ, спеції і заливають майонезом, кетчупом або тушонкою. Все має просякнути, тому такі бутерброди вони роблять перед завданням. Коли приходять, у них готові смачні бутерброди, – розповідає Марія.


Загалом, лише з початку цього року «Кухня Мольфара» відправила на передову 50 тисяч вареників, 70 тисяч пиріжків, 900 кілограм сухарів, 255 кілограм сирної запіканки, дві тони вареної «квасольки від Сірожі».

Фото Тамари Тисячної