Сотні вінничан сьогодні прощалися із стрілком снайперського відділення 53 окремої механізованої бригади Іллею Жабицьким, повідомляє Vlasno.info.

23 вересня близько 19 години бойовики відкрили вогонь із забороненої зброї по Зайцевому — саме на цих позиціях перебував Ілля.

У п'ятницю вони прийшли із позицій, роздяглися, сіли пити чай, збиралися іти спати: прилетіла перша міна за хату, у якій вони знаходилися. Почали вибігати, ховатися. Ілля не встиг.

Попрощатися із 25-річним АТОвцем приїхав його побратим Віталій (позивний "Длинный"), родом із Запорізької області. Він із лютого 2016 року знав Іллю, познайомилися вже на позиціях.

Віталій

– Наші позиції – за 120 метрів від позицій сєпарів: щоденний, прямий, візуальний контакт та бойові дії. Обстрілюють нас щодня, але дати відповідь забороняється, бо Мінськими угодами заборонено, – розповідає Віталій, кулеметник підрозділу. – Наша компанія вже не буде тією, бо від нас пішов Ілля. Коли ми приходили з позицій, то завжди ще півночі сиділи, пили чай, розмовляли. Від того обстрілу постраждали ще двоє друзів, які зараз перебувають у госпіталі у Харкові — у Павла проблеми із ногами, а у Олега поранення у живіт. Сьогодні поїду їх провідати. Люди мають не забувати, що там коїться, нікому не бажаю, щоб не дійшло це до їхнього дому. Ми там будемо залишатися не просто до кінця, а до перемоги: Донецьк, Луганськ, Крим — вони наші.

Прощатися зі своїм учнем прийшла і класний керівник Іллі.

– Ніколи не думала, що доведеться хоронити свого випускника. Він завжди був веселим — не знайдеться світлини, де він був би сумним. Він був надійним другом, він не був взірцевим учнем, але був Людиною з великої букви, – згадує Тетяна Крикус. – Однокласники любляче називали його "Китайцем", бо завжди жмурився і очі ставали, наче дві щілинки. Пам'ятаю випускний, він був у світлому костюмі та завжди посміхався. Таким і залишиться у нашій пам'яті.

За традицією, на похороні було і весільне гільце: Ілля не був одружений.















Фото Людмили Кліщук