Кохання під час війни – це справжня легенда усіх часів, але щодня її правдивість доводять сотні закоханих, які руйнують усі можливі й неможливі стіни та розбивають усі шаблони.

Плюс один доброволець

На Вінниччині також є приклади таких легендарних стосунків, про які, напевно колись складуть не одну пісню. Історія з блискавичним одруженням немирівчан Валентини Вечірко та Володимира Стороженка уже сама по собі неймовірна, але вона отримала несподіване продовження.

Валентина та Володя зустрічалися декілька місяців, потім хлопець попросився на фронт, і його мобілізували до 128 гірсько-піхотної бригади. Це майже універсальне формування, єдине в Україні, і служать у ньому військові з різних областей. Володимир працює там водієм і майже щодня потрапляє під обстріли.

Війна в тилу

Тож у серпні чоловік відправився на війну, а Валентина залишилася оберігати тил. Саме завдяки їй солдати, що служать з її коханим, уже три місяці отримують передачі з дому, теплий одяг, продукти, і навіть рації та буржуйки.

Валя на зарплатню вихователя Немирівської школи-інтернату купує речі, яких потребують водії з бригади її чоловіка, вона бере кредити та проводить благодійні акції. Її вихованці виготовляють патріотичні прикраси, котрі продають на ярмарках, а кошти витрачають на одяг для бійців.

Весілля за три години

- Володя приїхав неочікувано, вночі 29 вересня, - розповідає дівчина. – Добирався з іншими солдатами, його відпустили на день, бо мав привезти теплі речі та передачі для бійців. Зранку (це був понеділок) ми пішли купувати шкарпетки солдатам, по дорозі зайшли до інформаційного відділу райдержадміністрації, де у мене були справи.

Розговорилися з керівництвом, Володимир зізнався, що хотів би одружитися, але зрозуміло, що в понеділок там вихідний, проте йому одразу ж пообіцяли допомогти. Керівник зателефонував реєстраторці, котра погодилась вийти на роботу заради такої справи.

- Я побігла додому по документи. Переодяглася у вишиванку, взяла келихи, стрічку синьо-жовту, квіточки, які виготовляли мої дітки для заколок, - пригадує наречена. - Тим часом Володя отримував передачу з Вінниці – спальні мішки. Ми ще жартували, що це подарунок - весільне ложе (сміється).

Молодята побралися та відзначили в найближчому кафе цю подію. А на ранок Валя вже відправила коханого в Дебальцеве...

Обручки

З таким поспіхом, це весілля має право претендувати на рекорд, а тому логічно, що обручки молодята купити не встигли. Всі два місяці, поки чекала на чоловіка, Валя мріяла, що після перемоги вони разом оберуть їх і одягнуть одним одному на пальці.

А подарунок з'явився, звідки його не чекали. 27 листопада у соцмережі «Фейсбук» на сторінці кіборга Максима Музики з'явився пост:
«Друзі.. Солдати.. Побратими..
Часи зараз тяжкі.. Але я переконаний в тому, що якщо ви знайдете в цей жорстокий час свою Жінку - ви будете разом завжди..
Наталія Парубець вирішила зробити подарунок парі, яка вирішить поєднати свої долі.. Первший боєць, який знайде свою вірну супутницю, отримає в подарунок ці чарівні обручки..»



Далі - сотні поширень та коментарів, серед яких і скромна розповідь Валі Вечірко. Благодійниця Наталія Парубець, порадившись, вирішила віддати срібні обручки ручної роботи, з викарбуваними квітами саме цій парі.

- Мені вистачило всього пару хвилин переписки з Валею, щоб зрозуміти, що це саме та пара, яку я шукала, - розповідає Наталія. – Хоч вони вже й одружені, та коли я дізналася, що вони навіть обручками не обмінялися, мене їхня історія вразила.

Майстер

Спочатку відгукнулася одна пара, але в них весілля було через пару днів і каблучки вони вже мали. А вже пізніше до Наталі звернулися молодята, у котрих весілля 26 грудня. Дівчина розчулилася і замовила в майстра додатковий комплект обручок. Тож тепер одразу дві пари отримають такий дарунок.

- Я побачила на сайті благодійного аукціону обручки, які майстер Сергій Яценко продавав, щоб зібрати гроші собі на бронежилет (він також служить в АТО), – пригадує Наталія Яценко. - Звернулась до нього, замовила, заплатила навіть більше вартості, бо дуже хотілося йому допомогти.

Усіх цих людей з різних міст, з різними долями об'єднала війна. І добрі справи. Валентина вже отримала цінний дарунок, тепер лише чекає на чоловіка, не вдягає обручку без нього. Кіборг Максим продовжує свою боротьбу, яку почав ще з Майдану. Це саме він розфарбував у блакитне каску загиблого героя Устима Голоднюка, це він допомагав тримати Донецький аеропорт. Наталія чекає на нові обручки, щоб ощасливити ще одну пару закоханих, а майстер Сергій почав виготовляти прикраси та на виручені кошти допомагати побратимам..

«Головне, щоб хлопці повертались живими..» - зі словами благодійниці Наталі погодиться кожен.