Винні у сотні смертей і досі не покарані

Про загрозу утворення котла під Іловайськом рік тому говорили всі: волонтери, експерти, частина командування, бійці, пересічні українці, що були "в темі". Але командування Генштабу всі перестороги ігнорувало.

Іловайськ. Місто районного значення. Важливий залізничний вузол на Донеччині. Ним місто було до подій річної давнини. Тепер Іловайськ непідконтрольний українським військовим, як і міста, що межують із ним: Макіївка, Сніжне, Кіровка, Харцизьк, Амвросіївка та інші. Рік пройшов із часу подій, що мали назву "Іловайського котла": тоді українські військові потрапили в оточення.

12 серпня 2014 року розпочався наступ на Іловайськ з наказу головнокомандувача Генерального Штабу України генерала Муженка. Участь у наступальній операції не перевищувала шість сотень військових.

Бійці АТО намагалися зайти в місто з боку Шахтарська, однак контратаки проросійських найманців зупиняли наступ сил АТО. Противник вів обстріли з житлових кварталів, тому українські військові не могли його придушити, але і не покидали своїх позицій.

Тоді і волонтери, і військові експерти, і командири батальйонів в один голос розпочали говорити про те, що українські бійці були готові до штурму міста та зачищення від мародерів, однак не мали важкого піхотного озброєння, бронетехніки й артилерії.

Знищена техніка, сотні полонених та зниклих безвісти, кілька сотень вбитих та закатованих (ніхто не наважується назвати точну цифру) принесли свої результати. 26 серпня 2014 року президенти України та Росії зустрілися у Мінську, аби вже п'ятого вересня підписати перші Мінські угоди. Доки Порошенко та Путін говорили про можливу ліквідацію конфлікту та припинення вогню, українські військові все ще (26 серпня 2014-го) перебували в оточенні: під обстрілами, без продовольства, питної води, з мінімальною кількістю озброєння.

Після переговорів Володимир Путін наказав бойовикам створити гуманітарний "зелений" коридор для українських військових. Але вже 28 серпня ситуація стала катастрофічною: оточення; сталося те, про що керівництво держави попереджали неодноразово: котел. Українських військових розстріляли.

Ще минулого року, одразу після кривавих подій під Іловайськом, була створена тимчасова парламентська слідча комісія  для з'ясування причин "Іловайського котла". Після одного із засідань цього тимчасового органу його учасники дійшли висновку, що до поразки під Іловайськом призвели дії міністра оборони Валерія Гелетея, голови Генштабу Віктора Муженка, не введення воєнного стану, кадрові та фінансові проблеми в армії.

Тим часом, військова прокуратура України розслідує "Іловайське кільце" у рамках кримінального провадження за частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України "Недбале ставлення до військової служби, якщо це заподіяло істотну шкоду чи тяжкі наслідки, вчинені в умовах воєнного стану або бойової обстановки".

Результати резонансного розслідування котла під Іловайськом Україна та світ побачать ближче до осені, у вересні чи жовтні, обіцяють в правоохоронних органах та слідчій комісії.

Відомий в Україні військовий експерт Олексій Арестович говорить про те, що рік тому керівництво Генерального Штабу та Збройних Сил України не змогли оцінити ситуацію, що склалася та загрозу, яка виникла в Іловайську.

– Розвідка неодноразово говорила про блокаду Іловайська, але там відмовлялися вірити цим даним. На День Незалежності влаштовували військовий парад у столиці, "обмивали" посади, а коли нарешті зрозуміли серйозність ситуації, то занадто довго приймали рішення, – говорить експерт. – Не було ні політичної волі, ні професійних військових дій, ні вміння належно оцінити ситуацію. Довго працювала бюрократія, тому батальйони залишалися в Іловайську.

Проте Олексій Арестович акцентує: головний урок "Іловайського котла" ми таки винесли, не допустивши ще одного котла під Дебальцево взимку.

– Тоді комбати не очікували на рішення вищих чинів, зробили все на свій розсуд. І зробили правильно, позбавивши росіян на можливість створення ще одного котла.

Між іншим, щодо бюрократії. У виданні petrimazepa поширюється інформація  про те, що п'ятого серпня заступник голови Дніпропетровської ОДА Геннадій Корбан зібрав у кабінеті командирів батальйонів "Азов" (Андрій Білецький), "Шахтарськ" (Андрій Філоненко), "Дніпро-1" (Борислав Береза), "Донбас" (Семен Семенченко). Так само на зустрічі були присутніми генерал Руслан Хомчак і журналіст Юрій Бутусов.

– Корбан мотивував командирів батальйонів значною сумою за взяття Іловайська, називалася цифра у розмірі 300 тисяч доларів кожному командиру добровольчого батальйону, – йдеться у матеріалі.

Так це чи ні, здали Іловайськ чи так мало бути, але це місто рік тому перетворилося на братську могилу добровольців, яких під Іловайськом або обдурили, або не почули. І поховали. Тимчасова слідча комісія з'ясувала, що "Іловайське кільце" забрало життя майже тисячі військовослужбовців.

Фото: ua.112.ua