Вшанувати пам'ять героя прийшли рідні, друзі та побратими

Сьогодні у Вінницькій школі №11 відбулось відкриття стенду вшанування Тараса Сича — польового кухаря та ще одного з героїв України.

Після урочистої лінійки з нагоди Дня знань у залі шкільного музею зібралися близькі Тараса Сича — бійці 25-го батальйону "Київська Русь", вчителі, донька.

Польовий кухар, бібліотекар Тарас загинув під Дебальцевим 13 лютого — наступного дня після проведення у Мінську зустрічі нормандської четвірки щодо перемир'я. На польову кухню, де він готував, потрапила міна. Тарас помер миттєво.

Віктор Мезенов, бойовий побратим Тараса, боєць 25-го батальйону "Київська Русь", пригадує:

— Він був миролюбним, освіченим, любив читати. Коли оголосили перемир'я, він загинув. Йому було 48 років.

Інший побратим Тараса, Олег Пашковський, згадував Тараса, як справжнього героя:

— Тарас був добровольцем, шість місяців він допомагав бійцям захищати країну. Він боровся на своєму фронті. І ми маємо пам'ятати про тих, хто боровся до останнього. Рабів до раю не пускають.

— Тарас не був бійцем, який стріляв. Але він добре робив свою роботу – готував для бійців. Робив він це за будь-яких умов, що й стало причиною його загибелі, – каже Валентина Погребняк, волонтерка та активістка.

Вчителька Світлана Травнева, яка навчала Тараса історії більше 30 років тому, присвятила своєму учню вірш та заповіла пам'ятати про гордість своєї школи:

— Окрім Тараса, світлої людини, зараз більше 10 випускників нашої школи захищають Україну. Дай Бог, щоб усі вони повернулись живими, а Тарасова загибель не була даремною.

Зі сцени читали вірші, співали сумних пісень та всіляко доносили до молодого покоління, що ніхто не має бути забутим.







Фото Юлії Плахтій