Страшилки породжені хворобливою уявою російських пропагандистів про дитячі підрозділи, що допомагають українським бійцям у війні не безпідставні. Звісно, українські діти не стріляють у загарбників. Не беруть участі ні у яких бойових діях, окрім перестрілок сніжками. Проте, на території міста Вінниці діє підрозділ "Хлоп'ята — соколята", створений на базі дошкільного навчального закладу № 39 при УМВС. Саме вони одними з перших зустріли вінницьких бійців, що повернулися із зони проведення АТО цього понеділка.

Сотня бійців зведеного міліційного батальйону та 70 бійців батальйону спеціального призначення "Вінниця" привезли прапори з своїми автографами із зони АТО для малят ДНЗ № 39. Вірніше не привезли, а повернули.
- Наші діти дали два прапори воїнам, коли вони їхали на війну. І кожен боєць розписався на прапорі. Тепер вони повертають нам вже бойові прапори. Вони послугували нашим захисникам добрим оберегом. Дякуючи Богу наші повернулися без 200х, - каже Фаїна Шкарупа директор дитячого садочку.

Вона та виховательський колектив закладу створили патріотичний гурток — підрозділ "Хлоп'ята — соколята". Його задача — моральна підтримка українських бійців та поглиблене патріотичне виховання. Допомагають хлопчакам і дівчата.

- Ентузіазм дітей нас не дивує. Багато хто з їхніх батьків теж учасники АТО: дехто вже повернувся, дехто ще має їхати, - пояснює вихователька.

Наших бійців зустрічали біля обласного Управління ДАІ о 10.00. Вздовж дороги на них чекала юрба рідних, коханих та друзів. Хтось чекав на брата, хтось на коханого, хтось на сина. А дехто, як наприклад, Сергій Загоруй очікує на повернення синів-двійнят.

- Обидва мої 23-річні сини служать у батальйоні "Вінниця". Поїхали у зону АТО вдруге. Після першого відрядження повернулись значно серйознішими, дорослішими. Проте я все одно дуже хвилююся. Вони все одно мої діти. І я ними дуже пишаюся, - з гордістю каже батько бійців.

А "Хлоп'ята соколята", хоч і зодягнені у грізні камуфльовані строї, мріють про дитячі іграшки та цукерки. Хоча і для них є речі важливіші.

- Я хочу щоб наші повернулися до дому усі живі. І щоб настав мир. І для усіх в Україні щоб було багато Добра, - каже маленький "соколик" Сергій Соломон. І йому важко щось заперечити.