Зрозуміло, що сьогодні корупція – це найстрашніша хвороба нашого українського суспільства. Про це говорять керівники держави, депутати різних рівнів та прості громадяни. Але, ніхто поки «рецепту щастя» не знайшов.
Створюється величезна кількість антикорупційних відомств та агентств. В кожній державній установі є посадовець, чи навіть цілі департаменти з питань боротьби та запобігання корупції. Проте суспільство так і не бачить ніяких позитивних змін. Натомість, люди відзначають, що хабарники як брали, так і беруть, тільки втричі більше!

Корупція (від лат. corrumpere — псувати) — протиправна діяльність, яка полягає у використанні посадовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення.

Розглянемо один з підвидів корупціонерів – хабарники.
Більшість українців продовжують давати хабарі для вирішення своїх питань . Дехто навіть виправдовує такі вчинки, мовляв «вміє вирішити, нехай заробить». Проте, дедалі більше з'являється свідомих громадян, які перестали давати хабарі принципово, активно пропагувати чесний спосіб життя. Звичайні люди все частіше обурюються незаконними статками чиновників і заявляють свою готовність викривати злодіїв при владі.

У суспільства з цього приводу виникає ряд запитань:
Як правильно це зробити? До кого звернутись?

Варто знати про те, що державними службовцями різних рівнів займаються різні служби. До прикладу, виявлення корупції серед дрібних чиновників – це прямий обов'язок поліції. А от високопосадовцями займається СБУ. Крім того, у кожній державній структурі є відповідальні за виявлення фактів корупції зсередини.

Звернення в поліцію є найпростішим і найдієвішим способом. Поліцейські запевняють, що ніхто не має права відмовити заявнику у прийнятті такої заяви. Головне, щоб вона була правильно оформлена, тоді її зареєструють і справі можна буде дати хід.
Після того, як надходить заява, поліцейські самі визначають, в яку структуру треба направити її для розслідування. Щоб запобігти затягуванню справи, чи замовчуванню даного факту, заявнику слід цікавитись ходом розслідування. Варто це робити в письмовому вигляді, тоді на руках у громадянина будуть докази, якщо діло дійде до судового процесу.
Новостворена поліція нарікає, що без заяви будь-кого з громадян, самовільно зробити з такими фактами нічого не може. Усного повідомлення від людей про те, що хтось бере хабарі – замало. Потрібен реальний заявник, з якого дійсно вимагають хабар. І тільки після цього до справи мають братись правоохоронні органи.

Як ловлять хабарників?
Поліцейські не дуже охоче діляться тим, як готується операція фіксування затримання хабарника на гарячому. Ця інформація є засекреченою і доступу до неї мають тільки відповідні правоохоронці. Проте, загальну картину можна описати так:
- Розробляється план затримання,
- Заявник отримує інструкції і «мічені» купюри.
- Заявника готують морально, щоб він не видав свого хвилювання до моменту передачі хабара. Чиновник не має запідозрити загрози, інакше він може відмовитись від грошей і надання послуги.
- Хабарник має взяти гроші в руки, а на оброблених купюрах мають залишитись відбитки. Тільки тоді в суді можна стверджувати про те, що хабарник дійсно прийняв «подарунок».
- Вже після передачі, з'являється оперативна група поліцейських, які на відео фіксують факт злочину. Складають протокол та інші відповідні документи.
- Після затримання чиновника відправляють в СІЗО і розпочинається процес розслідування та судочинства, від якого і залежить подальша доля затриманого.

Чи не просочиться інформація з правоохоронних органів?
Чи може бути так, що хабарника попередять, він не візьме гроші, а заявник буде виглядати повним дурнем?
Попередні роки боротьби з корупцією явно показали людям, що «рука руку миє» і в результаті, людина, яка заявила про те, що з неї вимагають хабар, часто ловить облизня. Хтось із правоохоронних органів «зливає інформацію», підозрюваний чиновник стає буквально святим на деякий час. Такі випадки мали місце, особливо, коли про заяву дінавалися ряд різних інстанцій і на якомусь етапі знаходились «добрі люди», які рятували чиновника від можливих проблем.

Але це не єдина причина витоку інформації. Часто сам заявник, серед своїх оточуючих емоційно обговорює цю тему, погрожує знайти управу над вимагачем. Такі промови привертають увагу, що так само насторожує чиновника.
У випадку невдалої операції по затриманню хабарника, людина, яка знайшла в собі мужність заявити про злочин, відчуває розчарування. А хабарник, тим часом гуляє на свободі.

Людина, що подала заяву, мусить утримувати свої наміри в секреті, навіть від найближчих друзів.
Як відомо, працівники різних служб часто міцно між собою пов'язані корупційними схемами та теплими знайомствами. Нові реформи дають хоч невеличку, але надію, що правоохоронна система очиститься і можливість викриття корупціонерів стане більш реальною.

Чи не постраждає заявник після подачі заяви на хабарника?
Люди завжди бояться, чи їх заява про факт корупції не принесе шкоди їхньому здоров'ю та репутації. Адже, сміливий крок викриття злодія при владі вимагає не абиякої мужності. Та і випадки, коли заявникам погрожували, або навіть вчиняли моральне чи фізичне насильство, мали місце.

Поліцейські на таке питання дають психологічний портрет «хабарника звичайного». Вони стверджують, що хабарник, апріорі, розуміє, що він вчиняє злочин. По своїй природі є істотою полохливою, але завбачливою. Тому бере хабар, коли на сто відсотків впевнений в тому, що його не впіймають. Чиновники по факту відносяться до людей інтелігентних, тому фізичних дій, чи випадків застосування зброї не вчиняють. Свою невинуватість будуть намагатись доводити в судах, користуючись послугами досвідчених адвокатів та таким же перевіреним «хабарницьким» методом.

Щоб убезпечити заявника, від будь-яких неприємностей, в Україні існує програма «Захисту свідків», яка дозволяє у випадку небезпеки охороняти заявника, чи навіть змінювати персональні дані та місце проживання.

Частіше зустрічається моральний тиск на заявника. Бувають випадки підкупу, заради того, щоб заявник забрав заяву, або відмовився від своїх слів і т.д. І тут, головне, не здаватись! Йти до кінця. Правопорушники мають бути покарані!

Більшість випадків, коли той, хто використав службове становище для свого ж збагачення, так і не отримав покарання, було спричинено круговою порукою. На будь-якому етапі «міліція-прокуратура-суд», хабарник міг вирішити питання і спокійно ходити на волі. А от заявнику діставалось щонайменше морально. Мовляв, оббрехав, здав і т.д.

Чи понесе покарання злодійкуватий чиновник?
Це питання хвилює заявників чи не найбільше. Адже, заявник йде на не абиякий ризик, щоб впіймати злодія. Але всі ми не раз були свідками, коли корупціонерів гучно затримували, а потім – тихо випускали. Кримінальні справи відкривались, розслідувались і тихенько прикривались, або ж суд виправдовував підозрюваного.

Чи покарають, чи ні, в більшості залежить тільки від суду. Звичайно, якщо слідство спрацювало як годиться, знайшло всі докази, надало всі належні документи до суду і факт хабара явний, то суду дуже важко піти на «договорняк», можуть хіба що зменшити міру покарання. Але звинувачений буде шукати до останнього шпарочки, аби уникнути, чи послабити покарання.
Українці з надією чекають реформ. Справжніх реформ, а не фіктивних! Звичайні люди втомились від того, що закон виконують вибірково. Поки суспільство спостерігає за тим, як втілюють реформи і бачить, що цей процес є дуже болючим. Корумпована система активно впирається. Старі кадри, явно корумповані, протискуються в реформовані структури, що створює велику небезпеку відродженню нашої країни.

Але суспільство має тільки ту владу, на яку воно заслуговує. Якщо і далі люди будуть продовжувати поважати чиновника на «Лексусі», який вміє вирішувати питання за гроші, то реформи зробити буде дуже важко. Якщо ж звичайні люди будуть відмовлятись давати хабарі, повідомляти про це в правоохоронні органи, засуджувати дії хабарників у звичайному житті, то поступово, бути хабарником стане «не модно» і небезпечно. Чим більше бажаючих буде серед українців заявляти про факти злочину у владі, тим більше чиновники будуть боятись і брати хабарі.

Саме тепер Україна має шанс все змінити до кращого, навести лад на всіх рівнях. В наш час, коли суспільство активізувалось, не так то просто владі залишатись в старому форматі. Як ми будемо жити в майбутньому – залежить від кожного з нас! Європа і Америка має свої плани щодо нашої держави. Вони готові нам допомогти, але чи зможемо ми змінитись, чи зможемо створити Україну для українців – залежить тільки від нас.

Фото: kiev24.ua