Агропромисловий бізнес потерпає від змін в оподаткуванні, не вирішені питання у сфері енергетики, законодавча база щодо бізнес-відносин потребує чіткості. Про ці та інші проблеми говорили сьогодні на Вінницькому регіональному форумі бізнесу, повідомляє Vlasno.info.

Микола Панасюк

– Наслідки ми відчуємо вже наступного року, бо податки нам збільшили у 20 разів. Поки що аграрії ще тримаються, – попереджує голова ради облагрооб'єднання "Вінницька рада сільгоспвиробників" Микола Панасюк. – Для роботи на землі що потрібно — технологія і кошти. Технологію ми вже давно і добре відпрацювали, а ось кошти де брати? Нам говорять всі про інвесторів. Та не потрібні нам інвестиції, дайте нам працювати нормально. Бо щодня курс по землі міняється: то продають, то не продають. Люди добрі, хто ж землю продає? Земля належить українському народу! Хай її у спадок передають. Буде жити село — буде жити країна.

Миколу Івановича обурює, що при перевиконанні бюджету на 120 відсотків тільки й чути слова про нестачу коштів і про чергові кредити:

– Аграрні підприємства не можуть кредити взяти під нормальний відсоток, лізінги оформити, бо тільки й мови: то там банк тріснув, то там. А чого ж вони тріщать? Бо "хорошим" людям дали кредит, а ті не повернули. І що вони заклали під кредит, продати неможливо.

Представник Асоціації фермерів та приватних землевласників Костянтин Гавриш вимагає для всіх хліборобів дати однакові "правила гри". А комерційний директор компанії "Агросолюшен Україна" Сергій Гуцол наголошує, що скасування спецрежиму оподаткування аграріїв знищив те, що вдалося створити протягом 10 років на селі.

Костянтин Гавриш

Скасування спецрежиму оподаткування народний депутат Олександр Домбровський назвав політичною помилкою. А також наголосив, що не є прихильником продажу землі.

Представник товариства "Книс" Олександр Лисенко розповів про перешкоди на шляху впровадження альтернативної енергетики:

– У нас є всі передумови для створення великої кількості сонячних електростанцій. Потенціал України в цьому може бути більший, ніж у лідера — Німеччини, яка має 30 відсотків альтернативних джерел енергії. Тоді як у нас — лише 6, а підприємства, що перейшли на альтернативну енергетику, складають тільки 1,5 відсотки. І справа тут у законодавстві. Адже вартість підключення об'єктів до мережі іноді сягає вартості самого об'єкта. Тому проект не може вийти на нормальну рентабельність.

Проблеми замовчування владою корисної інформації для товаровиробників озвучив директор "Літинського м'ясокомбінату" Анатолій Кутинський. Мовляв, їх продукція коштує дорожче на сході і заході, але ніхто про це не знає.

Анатолій Кутинський

– Зате у нас на кожного виробника є шість контролюючих структур. Для чого вони? Хто їх створює? В магазинах торгова націнка коливається в межах 25-40 відсотків! Це просто нечувано! Де влада? Чому не контролює цього? – обурюється директор. – У нас катастрофічно скоротилось чисельність худоби та свиней, залишилось чотири та шість мільйонів відповідно. Та й ті вивозяться за кордон. І це в той час, коли в Дані ї вирощують 35 мільйонів свиней на 5 мільйонів населення. Ось і рахуйте.

Усі спікери висловили сподівання, що цей форум не обмежиться тільки розмовами. Мовляв, щоб зібрання не стало черговою "говорільнею". На форумі проголосували за спільну заяву та план невідкладних закладів щодо подолання кризової економічної ситуації. Також створили Вінницьку регіональну стратегічну раду та затвердили її склад.





Фото Тетяни Щербатюк