Щоб зберегти потужності, вінницький завод продтоварів оголосили банкрутом та утворили три нових підприємства

"Вінницький" хрін, майонез "провансаль" та дитячі круп'яні палички пам'ятають не лише вінничани. За радянських часів користувався цей товар попитом і в інших українських містах, і за межами України. Везли його з собою ті, хто приїздив у Вінницю у гості чи відрядження з Підмосков'я і навіть з далекого Сибіру.

Кореспондентка Vlasno.info дізналася, яка ж історія підприємства, що виробляло цю продукцію і яка його доля сьогодні.

"Вінницький міський харчовий комбінат" створено 25 вересня 1945 року на підставі наказу облхарчопрому. Відповідно до наказу Міністерства харчової промисловості УРСР від 21 липня 1969 року його перейменували у винкомбінат, а 12 січня 1978 року за наказом Вінницького харчопрому винкомбінат перейменували у завод продтоварів.

Голова правління ПрАТ "Вінницький завод фруктових концентратів і вин" Валентина Побережна приїхала на завод 46 років тому за направленням після закінчення Одеського інституту харчової і холодильної промисловості, де навчалась за спеціалізацією "виноробство". Вона добре пам'ятає і роки становлення підприємства, і роки розбудови, і важкі 90-ті.

– 1980 року до підприємства приєднали макаронну фабрику, яка раніше працювала по вулиці Некрасова, – розповідає Валентина Побережна. – Там робили дуже смачну халву, макарони. Продукція була дуже якісна. Ніхто навіть не думав ні про які там домішки, фарбники, загущувачі. Все було натуральне.

Коли приєднали макаронну фабрику, нові потужності почали будувати на території заводу продтоварів (нині вулиця Родіона Скалецького — авт.), щоб локалізувати все виробництво в одному місці.

– Ми робили майонези, хрін, гірчицю, круп'яні палички, вина, макарони, халву, у дві зміни на трьох лініях виробляли безалкогольні напої, – пригадує голова правління Валентина Побережна. – Працювало 450 чоловік. На той час ми виробляли продукції на 10-12 мільйонів рублів на рік. Це був один з найпотужніших заводів продтоварів в Україні.

Виробляли тут і натуральні плодово-ягідні вина – з яблук, груш, полуниці, агрусу, смородини, вишні. Схема виготовлення такого вина – 365 днів.

– Зараз того обладнання вже немає, – каже Валентина Федорівна. – Коли до влади прийшов Горбачов, запровадив "сухий закон". Розпочалась протиалкогольна кампанія, все обладнання порізали. Не обминули і сховища на чотири мільйони літрів вина. Нові пляшки для розливу на складі тракторами давили. Нам суворо наказали припинити виноробство і все. Це був жах.

Щоб вижити, починали з нуля

В 1996-1997 році заводу довелось зменшувати обсяги виробництва.

За розпорядженням облхарчопрому виробництво халви передали в Тульчин. Ринок макаронної продукції все ширше завойовувала Хмельницька макаронна фабрика, на якій тоді встановили новітнє італійське обладнання. А нове вінницьке підприємство "АВІС" почало виробництво майонезу і безалкогольних напоїв.

– У свій час ми робили по 100-150 тисяч пляшок безалкогольних напоїв на добу, – пригадує Валентина Федорівна. – Коли ж обсяги виробництва стали падати, а податки рости, ми відчули, що можемо загинути.

Для того, аби зберегти виробництво і працівників, велике підприємство розділили на три окремих - ВАТ "Вінницька харчосмакова фабрика", ПрАТ "Вінницький завод фруктових концентратів і вин" (Торгова марка "Солодка мрія") і "Вінницька макаронна фабрика".

– У нас було понад 400 акціонерів, – каже Валентина Побережна. – Ми вирішили залишити на заводі продтоварів ті борги, які виникли на той час і перед податковою, і податок на землю, і ПДВ, і перед банками. Скрутне становище було. Коли все стало гаснути, виживав, хто як міг. В 1999 році стало, звичайно, легше. Ми всі "пішли з нуля" і почали потихеньку розкручуватися.

ПрАТ "Вінницький завод фруктових концентратів і вин"

Нині "Вінницький завод фруктових концентратів і вин" займається переважно переробкою яблук. З них роблять пюре, повидло, натуральний яблучний оцет. Фішка підприємства — стовідсотково натуральна продукція. Те ж саме стосується і продукції, що тут виготовляють під торговою маркою "Солодка мрія". Виготовляють на підприємстві і напої. Зокрема, соки першого віджиму, бутильовану і пляшкову воду, хлібний квас. Відоме підприємство і своєю кондитеркою. Їх торти, печиво, зефіри користуються попитом у вінницьких солодкоїжок.

За виробництво вин нині на заводі не беруться. Пояснюють це високими акцизами, податками, потребою у великих затратах і виробничих площах.

– Повернутися до того неможливо, – каже голова правління товариства. – Тоді в нас була налагоджена технологія. Це дуже дороге обладнання. Якщо раніше ємність для вина коштувала 4 -5 тисяч рублів, то зараз 100 тисяч гривень. Зараз в ємностях, що залишилися, ми можемо зберігати майже 300 тон яблучного концентрату. Для його отримання яблучний сік уварюють 8-9 разів.

На підприємстві здійснюється постійний контроль вхідної сировини і готової продукції. Працює своя хімлабораторія, баклабораторія.

Для профілактики приміщень в цехах працюють бактерицидні лампи. Сировину для виробництва на натуральність перевіряє вінницький центр стандартизації та метрології.

Для виготовлення кондитерських виробів використовують масло та згущене молоко, виготовлене на спеціальне замовлення. Для виготовлення цукерок використовують швейцарський шоколад, натуральний харківський і дніпропетровський пектин. Цим пояснюють на підприємстві короткий термін придатності тортів.

ВАТ "Вінницька харчосмакова фабрика"


Добре пам'ятають історію підприємства і працівники-старожили Вінницької харчосмакової фабрики. За їх словами, три окремі підприємства створили у 1999 році, аби не допустити повного банкрутства заводу.

Нині Вінницька харчосмакова фабрика впевнено очолює рейтинги кращих підприємств Вінниччини і України. Вона поставляє свій товар майже у всі потужні торгові мережі України. Завойовує продукція фабрики і зовнішній ринок.

Виготовляють тут квас, хрін, гірчицю, майонез, кетчуп, оцет, палички кукурудзяні, подушечки з начинкою, текстуроване борошно для хлібзаводів, розливають у пляшки мінеральну воду, працює і чеська лінія з розливу мохіто та лимонаду.

Сергій Семенюк

– Рецептура виготовлення хрону тягнеться з заводу продтоварів, – каже комерційний директор підприємства Сергій Семенюк. – Це ще радянська рецептура. Ми її так і не змінювали. Бачимо, що людям це подобається.

За його словами, рецептуру на підприємстві обговорюоть колективно за круглим столом. Новий продукт апробують, дегустують, потім проводять голосування. Те, що набрало найбільшу кількість голосів, згодом потрапляє на прилавки.

– Ми є переможцями конкурсу "100 кращих товарів України", – зазначає Сергій Семенюк і показує полички офісу, заставлені дипломами і пам'ятними нагородами з різних конкурсів.

Щороку підприємство підтверджує, що його продукція якісна і безпечна та отримує відповідні сертифікати якості. Є тут своя сертифікована виробнича лабораторія і сертифікована мікролабораторія, де продукцію і сировину щоденно перевіряють.

Макаронна фабрика

– Цех макаронних виробів поставили наприкінці 80-х років напередодні розпаду Радянського Союзу, – розповідає директор макаронної фабрики ТОВ "Подільський край" Сергій Рудий. – На початку 90-х підприємство не встигло зарекомендувати себе як за 30 років зарекомендували себе вінницька гірчиця, хрін, квас, кукурудзяні палички. Коли в 90-х роках відбулась приватизація заводу, макаронний цех працював чомусь так погано, що переходив з рук в руки. Як результат, обладнання вирізали, продали на металолом, а будівля залишилась порожніти.

За словами директора фабрики, у будівлі, яка продавалась окремо як ВАТ "Вінницька макаронна фабрика", змінилось вісім власників.

– У 2006 році сюди прийшов інвестор, який не побоявся вкласти гроші і купив підприємство з цехом з вибитими вікнами і дахом, що протікав. Фактично то був каркас будівлі. Новий власник встановив італійське обладнання з виробництва коротких макаронів і макаронів спагеті. Через кілька років було поставлено другу лінію з виробництва спагеті. Продукція відмінної якості за українськими цінами, – каже Сергій Рудий. – В складі лише борошно і вода.

Наразі за місяць фабрика виробляє тисячу тон макаронів. Продукцію під торговою маркою "Подільський край" поставляє по всій Україні, за кордон і близьке зарубіжжя.

Головне фото (ілюстративне): ukrainaincognita.com, фото Тетяни Куц