Весна «приємно вразила» українських підприємців зміною регуляторного середовища, що «обіцяє» велику кількість перевірок з боку органів державного нагляду і контролю, і, як наслідок – значні штрафні санкції. Про це повідомляє Vlasno.info з посиланням на Спілку підприємців «СТІНА».

04 квітня 2018 року набрав чинності Закон України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин». Разом із раніше уведеним до дії Законом України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» склалася система забезпечення придатності харчових продуктів до вжитку.

Добре, що в Україну прийшли європейські стандарти безпеки виробництва, приготування, зберігання і продажу харчових продуктів. Сподіваємось, що невдовзі ми будемо споживати безпечні (уточнюємо: не якісні, а саме – безпечні, про якість мова не йдеться) продукти.

А тепер про погане:

Штрафи за недотримання вимог (19 пунктів, чітко визначених ст.65 Закону) коливаються в межах від 3 (для юридичних осіб – від 5) до 50 мінімальних заробітних плат. І вони накопичувальні. Тобто, сума санкцій складатиме суму штрафів по кожному із порушених пунктів, і теоретично може сягнути 322 МЗП для юридичних осіб і 197 МЗП – для фізичних осіб – підприємців. Найбільше покарання – закриття потужностей або точок збуту.

Обов'язкова наявність відповідного пакету документів, що свідчить про реалізацію СПД принципів дотримання системи безпеки харчових продуктів. Якщо простіше – у кожного підприємця має бути пакет документів, що легалізує його право на діяльність на всіх етапах обігу харчових продуктів (НАССР стосується безпечності і не стосується якості, тобто можливо використання будь-яких інгредієнтів за умови їх безпечності).

І на солодке – перевірки! Основним регулятором ринку харчових продуктів, кормів та об'єктів санітарних заходів є Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), яка створена шляхом об'єднання кількох контролюючих установ (Держветфітослужби, Споживчої, Сільськогосподарської та Цінової інспекцій, Санітарно-епідеміологічної служби). Державні аудитори ДПСС наділені досить широким колом прав, в тому числі мають:

• доступ до всіх будівель потужності;
• доступ до всієї документації, навіть «секретної»;
• відбір проб;
• оцінка (виробництва, протоколів/журналів, процедур, навчання, методу відбору проб, тощо);
• накладення адміністративного стягнення;
• зупинення виробництва в окремих цехах;
• зупинення виробництва повністю;
• ініціювання припинення експлуатаційного дозволу.

А головне – перевірки проводитимуться без попереджень.

Тобто, без погодження із ДРС, без планувального графіку, без попереднього оголошення. Скарга споживача (читай – сусіда, конкурента, незадоволеного працівника та ін.) – чим не привід для перевірки?

Нагадаємо, в Україні видані перші часникові аграрні розписки.

Фото: lexnavigator.ua