Вторсировину переробляють на стильні аксесуари

Історія українського стартапу: як сміття стало прикрасою

31 грудня 2018, 10:25

Вторсировину переробляють на стильні аксесуари

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Історія українського стартапу: як сміття стало прикрасою

  адміністратор   Додати коментар

«Trash is a treasure», – переконана Марія Сорокіна, засновниця етичного бренду біжутерії Re-beau. Саме з цієї фрази виникла ідея створити власний соціальний стартап і переробляти вторсировину на стильні аксесуари. Те, що колись було пластиковою побутовою тарою, перетворюють на прикраси. Частину прибутку від продажів скеровують на прибирання засмічених ділянок природи. Про це з посиланням на Студвей, повідомляє Vlasno.info.

Нещодавно Марія перемогла в конкурсі соціальних стартапів Social Impact Award, який «Українська соціальна академія» вперше втілює в Україні. Окрім грошової винагороди, стартап отримав квиток на міжнародний саміт у Грузію, де Марія змогла розповісти про свою ініціативу молодим інноваторам з усього світу. Ба більше, проект Марії став переможцем цьогорічного Studway Awards у номінації «Екологія».

Натхненна новими враженнями й людьми, Марія поділилася історією свого проекту, розказала, яку роль відіграло для неї навчання в «Українській соціальній академії» і чому віра у власну справу не дозволяє опускати рук. Далі у тексті її пряма мова:

Сміття як коштовність

Я завжди цікавилася фешн-індустрією. Думаю, це те, що мені ніколи не набридне. Декілька років тому я зрозуміла, що потрібно відповідально ставитися до тих відходів, які ми щодня генеруємо. Коли почала сортувати вдома, то помітила, як багато вторсировини виникає, але ж більшість відходів можна було б віддати на перероблювання. Тоді я не мала серйозних знань і навичок, щоб правильно це робити, оскільки в Україні досі не налагоджено систему збору сміття і вейст-менеджменту. Бажання змінити ситуацію і показати людям, що сміття може бути цінним ресурсом, підштовхнуло мене поєднати власні інтереси – моду й раціональне ставлення до ресурсів – в одному проекті й почати на цьому заробляти.

У нас із командою з'явилася ідея зробити із вторинної сировини щось привабливе, те, що люди носять на собі, те, чим вони пишаються. І цим продуктом стали аксесуари. Ми вирішили показати українцям, що дбайливе ставлення до ресурсів можливе й корисне з погляду економіки. Повторне використання відходів зменшить обсяги створення нового пластику, а також допоможе громадам досягти сталого економічного розвитку. Отже, клієнти, купуючи прикрасу, фінансують прибирання планети й просувають ідею кругової економіки.

Шляхом спроб і помилок

Перейти від ідеї до бізнесу – справа трудомістка. На експерименти пішло приблизно 10 місяців, ми витрачали час і гроші на створення першого прототипу. Пригадую, як ми ночами після основної роботи працювали в майстерні, робили перші інвестиції з власної кишені, використовували різні технології, але зробити привабливих прикрас усе ж не вдавалося. У ті моменти найскладніше було не здаватися, а всупереч усьому йти далі.

Першим нашим прототипом стала брошка у вигляді краплі, яку ми створили доволі кустарним способом перед самим Новим роком. Тоді я нарешті побачила, що ідея з голови втілилася в щось фізичне, і дуже цьому раділа. У новорічну ніч я одягнула на себе цю брошку, тому що це найдорогоцінніша прикраса серед усіх, які в мене є. Для мене важливий не так матеріал, з якого вона зроблена, як той кривавий шлях, що ми пройшли.

Тоді ми виготовили приблизно п'ятнадцять прототипів. Вони дещо неохайні, однак я нізащо їх не буду викидати, бо, можливо, колись ми станемо великим відомим брендом, а ці прикраси зберігатимуться в нашому музеї (сміється – прим. авт.).

Процес народження прикраси

sorokina m1

Виготовлення аксесуарів розпочинається з підготовчого етапу – збирання пластику потрібних кольорів. Зазвичай це пляшки з-під засобів для догляду за тілом: різноманітні баночки від шампунів, гелів для душу, кремів. Важливу роль відіграють безпечність матеріалів і їхня естетична привабливість. Щоб отримати різнобарвні сережки чи брошки, ми змішуємо пластик різних кольорів, жодних барвників не додаємо. Зібрати вторинну сировину нам допомагають наші партнери: організація «Україна без сміття» і мережа салонів краси G.Bar. Ми приїжджаємо до них і відбираємо сировину тих кольорів, яких нам не вистачає. Іноді пластик пропонують друзі.

Після збору вторинну сировину потрібно ретельно помити й подрібнити. Потім подрібнений пластик засипається в термопласт, де під дією високих температур розплавляється і стає рідким. Пластик вичавлюється під тиском у металеву прес-форму. Коли температура падає, отримуємо майже готовий виріб. Далі – ручне доопрацювання, шліфування.

Про навчальні можливості

Коли ми тримали в руках прототипи власних аксесуарів, то вирішили податися на навчальні програми для стартапів. У нас за спиною навчання в офлайн-акселераторі Business Factory від UNIT.City та акселераторі зелених стартапів ClimateLaunchpad. На цьому ми не зупинилися, я далі шукала можливостей, які б допомогли нашому проекту зростати. Під час марафону від організації «Україна без сміття» ми познайомилися із засновницями магазину в стилі «нуль відходів» OZERO. Дівчата є випускницями освітніх програм «Української соціальної академії», і саме вони порадили мені податися на навчання. Пригадую, спочатку несерйозно до цього поставилася, та все ж вирішила спробувати. В «Академії» я побачила, що існує багато проектів у різноманітних сферах: не лише екологічні, а й культурні, освітні, інклюзивні, про першу медичну допомогу та інші. До цього я дуже мало чула про соціальне підприємництво. Поштовх розвиватися давала мені спільнота людей, які теж там навчалися. У них, як і в мене, очі горіли своєю справою. І це була, мабуть, найкраща мотивація не опускати рук.

В УСА я отримала доступ до крутих спікерів, з якими можна було спілкуватися і брати для себе щось корисне. Люди, які туди приходять, намагаються допомогти кожному, хто хоче реалізувати свій соціальний бізнес. Для мене найбільш серйозною перевагою стала система наставництва, тому що це неформальні бізнес-відносини, коли ти надихаєшся не героєм з книги чи кіно, а реальною людиною, яка сидить поруч і ділиться з тобою своїм досвідом. Мені пощастило навчатися на інкубаційній програмі від УСА і працювати над проектом разом із ментором Романом Ільченком. Завдяки його наставництву Re-beau увійшов до трійки фіналістів міжнародного конкурсу Social Impact Award. Ми отримали грошову винагороду на розвиток свого бізнесу і поїздку на саміт соціальних підприємців у Грузію.

sorokina m5

Український стартап на міжнародному саміті

Я хотіла вирватися за межі буденного оточення та проблем і побачити соціальних підприємців з різних країн світу, а не лише з України. І зараз я можу сказати, що це вдалося. Саме на саміті я зустріла «своїх людей», активістську спільноту, людей, що вирішують проблему сміття. Я дивувалася, що учасники з розвинутих країн, як-от Швейцарія, мають намір щось змінювати й покращувати. Я познайомилася з молодою підприємницею Джулією, яка розповіла, що в її країні, Швейцарії, переробляють або спалюють приблизно половину побутових відходів, а вона працює над тим, щоб надихнути людей зменшити чи переробити іншу половину. З одного боку, це трохи зневірює, бо навіть у заможних країнах є проблеми зі сміттям, а з іншого боку, надихає. Є розуміння того, що Україна ще не настільки відстала у своєму розвитку і ми маємо шанси перейняти актуальний закордонний досвід.

Ще я побачила кілька проектів, які теж хочуть переробляти пластик, але в них це бажання на рівні ідеї. Я відразу усвідомила, скільки їм ще потрібно трудитися, поки їхній бізнес по-справжньому запрацює. Серед учасників з понад 20-ти країн світу було не так багато соціальних підприємств, які вже працюють.

Мені було приємно представляти Україну з проектом, який уже працює, навіть попри те, що нам наразі не вдається одержувати великого прибутку. Наступного року саміт із соціального підприємництва відбуватиметься в Україні, і я готова допомогти з організацією, щоб гідно представити нашу країну міжнародним гостям.

Поради майбутнім соціальним підприємцям

Мені ніколи не спадало на думку облишити свою справу, навіть у найскрутніші моменти. У мені живе бажання створити «своє дитя», зробити його успішним. Колись я почула, що мистецтво не в тому, щоб почати, а в тому, щоб продовжувати. Найважче – продовжувати, навіть якщо немає класних швидких результатів. Марно думати, що творення власного бізнесу – це лише радість і задоволення. Будьте готові до поразок, бо вони неодмінно будуть. І працюйте, незважаючи ні на що. Усе, що ви робите, залежить від сили волі й вашого бажання. Не відкладайте його на потім, адже найкраща можливість існує вже сьогодні.

Читайте також: На Сумщині виготовляють унікальні солодощі з зеленої гречки.

 

 

Фото: studway.com.ua


  адміністратор   31 груд. 2018 Друк Коментарі

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення