Як не дивно це звучить, але коронавірусний карантин стимулював інтерес українців до інформації стосовно оформлення прав інтелектуальної власності. Як напівжартома пояснює причину патентний повірений України, начальник відділу зовнішньоекономічних зв'язків і перекладів Вінницької торгово-промислової палати Ігор Шевченко, – через надлишок вільного часу. Утім, реальна причина такої зацікавленості значно серйозніша. Адже інтелектуальні активи, якщо їх правильно оформити, можуть стати ще одним джерелом доходу, повідомляє Vlasno.info.

Хто перший – той і автор

Є об'єкти промислової власності та об'єкти авторського права. Усі вони є об'єктами інтелектуальної власності. Але якщо cвідоцтво на авторське право – це констатуючий документ, то на промислову власність – вже охоронний, – каже Ігор Шевченко.

Якщо перевести з офіційної мови на сучасну, то оформлення авторського права просто фіксує той факт, що дана особа в конкретний момент подала заявку на оформлення відповідного документу. При цьому ніхто не буде вимагати підтвердження того, що саме ця особа є автором ідеї або твору, а також того, що ця ідея є новаторською.

Умовно кажучи, ви пишете статтю і хочете отримати свідоцтво про це. І ніхто вже не має права вносити в цю статтю правки. Твори в авторському праві – це єдині об'єкти інтелектуальної власності, права на які виникають у момент створення й оприлюднення. Але щоб, наприклад, розміщувати ці твори на сайті, в соцмережі або для пошуку потенційних партнерів чи інвесторів, краще зробити акцент на тому, що ось ця ідея, сценарій, збірка захищена належною процедурою. Це дуже добре працює для монетизації, – каже Ігор Шевченко.

Майнові авторські права діють протягом життя автора плюс 70 років після його смерті, немайнові – безстроково. І якщо раптом з'явиться особа, яка заявить, що у неї ідея виникла раніше, ніж у власника авторського права, їй доведеться це доводити.

До речі, нещодавно мешканець Вінниччини оформив авторське право на «ліки від коронавірусу». Як пояснює, не вдаючись у подробиці, Ігор Шевченко, йдеться про «порядок дій, що базується на позитивному настрої».

Монополісти й орендатори

У випадку з охоронним документом, який підтверджує право на об'єкти промислової власності, має бути підтверджена певна новизна того, що патентується, а також його придатність до використання. Оформлення цього документу передбачає монополію в межах країни як на право використовувати запатентовану модель, так і на надання дозволу на це іншим особам. І таких дозволів може бути необмежена кількість.

Були випадки, коли реєстрували права на торгову марку. Придумали цікаву назву, отримують монополію та реєструють виключно для того, щоб потім здавати в оренду, – розповідає Ігор Шевченко.

Фактично, запатентувати можна практично все, що має ознаки ноу-хау: від ліків та приладів до конструкторських рішень та рецептів страв та будівельних сумішей.

Черкащани оформили патент на унікальний склад українського борщу. Зрозуміло, що монополія тут не на всі компоненти, а на додаткові, – розповідає Ігор Шевченко.

За його словами, звертаючись щодо оформлення права інтелектуальної власності, автор нічим не ризикує, адже патентний пошук здійснюється безкоштовно.

Якщо ми бачимо, що за обсягом рішень, що пропонується заявником, ми дійсно можемо претендувати на монополію, ми готуємо заявку. В патентуванні прийнято вважати, що піонерських винаходів немає, а те, що пропонується для патентування, – це вдосконалення того, що було раніше. І для Укрпатенту потрібно показати, що було відомо раніше. Тобто взяти декілька аналогів, вибрати з них найближчий як прототип, і тоді обсяг прав буде визначатися обсягом новацій, – пояснює Ігор Шевченко.

Умовно кажучи, якщо реєструється склад якоїсь суміші, що традиційно мала п'ять компонентів, то монополія, яку закріплює патент, поширюватиметься на запропоновані шостий та сьомий.

На міжнародній арені

Ще одне виключне право – це заборона використовувати на території України те, на що видано охоронний документ. У випадку з торговою маркою заборона поширюється і на зображення, що можуть бути схожими із запатентованим. До речі, охоронні документи на торгові марки видаються терміном на десять років, але з можливістю необмеженої кількості пролонгацій.

У липні 2019 року в чотири рази підняли державний збір за дії, які пов'язані з об'єктами інтелектуальної власності на торгові марки. І зараз подати нову заявку чи коштує не вдвічі дешевше, аніж продовжити свідоцтво, дія якого спливає, – каже Ігор Шевченко.

За його словами, йтися може про суму в декілька тисяч, а те й десятки тисяч гривень. Хоча у процесі продовження Укрпатент не вчиняє жодних дій. Навіть новий документ, що підтверджує пролонгацію, не видається: відомості про неї відображаються у Державному реєстрі. Усе це призвело до того, що власники торгових марок, термін дії свідоцтв на які добігає кінця, просто реєструють їх заново.

Зараз йде реформа органів державної влади, що мають відношення до реєстрації прав інтелектуальної власності. Буквально місяць тому був створений Національний орган інтелектуальної власності, який буде об'єднувати орган державної влади, що був у підпорядкуванні міністерства економічного розвитку, торгівлі та сільського господарства, та Укрпатент. Якщо до цього часу заявки на авторське право подавалися до Міністерства, то на перехідному етапі підписує усі документи гендиректор Укрпатенту, а далі буде підписувати керівник Національного органу. Укрпатент залишається, але виключно як експертна установа. А НОІВ буде адмініструвати міжнародні угоди, пов'язані з інтелектуальною власністю, виходити з ініціативою стосовно внесення змін до законодавства, – розповідає Ігор Шевченко.

І якщо раніше на промисловий зразок видавався патент, термін дії якого був виключно 15 років, то зараз видається свідоцтво. Термін його дії п'ять років, але можлива чотирикратна п'ятирічна пролонгація. Це – європейська практика.

Національне законодавство (стосовно інтелектуальної власності – авт.) базується на міжнародних нормах, тому що Україна є членом Всесвітньої асоціації інтелектуальної власності та підписала практично всі міжнародні угоди, що стосуються тих чи інших об'єктів інтелектуальної власності. Тобто український заявник, подавши заявку в Укрпатент, через патентного повіреного може не виходячи з дому та не витрачаючи зайвих коштів подати заявку в дуже велику кількість іноземних держав. По торгових марках це 122, по технічних рішеннях – більше 150, по промислових зразках – майже сто, – розповідає Ігор Шевченко.

За його словами, українські та зокрема вінницькі експортери дуже часто користуються такою можливістю.

Бізнес – це за великим рахунком війна, іноді досить жорстка. І якщо тішити себе ілюзіями, що з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС нас там чекають, виявилось, що це далеко не так. І саме інструменти, що стосуються захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності, є дуже дієвими з точки зору боротьби з конкурентами, – каже патентний повірений.

Так, вже є випадки, коли шляхом інтелектуального рейдерства конкуренти з країни, куди виходить український виробник, реєструють на себе зовнішній вигляд продукції, її назву та через внесення до митного реєстру забороняють розмитнення вантажу.

Це абсолютно реальна картина того, як можна вкласти купу грошей в просування товару на іноземний ринок, можна вже відкрити там офіс, потратитися на сертифікацію продукції згідно європейських норм – і наразитися на недобросовісну конкуренцію через те, що належним чином не захистили права на інтелектуальну власність, – каже Ігор Шевченко.

Порядок дій

Що стосується процесу патентування, то він досить простий. Отримавши заявку, патентний повірений надсилає автору форму, яку потрібно заповнити, відповівши на ряд запитань. Потім розпочинається патентний пошук, за результатами якого з'ясовується, чи можна претендувати на монополію. Якщо так – запускається процес реєстрації. Він зазвичай триває до півроку.

Початком дії охоронного документу є фіксація заявки в Укрпатенті, а вона оформляється після завершення патентної перевірки. Із цього моменту заявник вже знаходиться у правовому полі та може пропонувати своє рішення потенційним партнерам чи інвесторам не побоюючись, що хтось це рішення «запозичить», – зазначає Ігор Шевченко.

А нещодавно в українських винахідників та новаторів з'явилася ще одна можливість заявити про свої інтелектуальні права на весь світ.

Всесвітня організація інтелектуальної власності створила інструмент фіксації будь-якого звернення. По суті це електронне інтелектуальне посвідчення, яке є констатуючим документом. Як тільки передбачається вихід на іноземний ринок, але при цьому не зрозуміло, в якій країні та чи інша продукція піде активніше, за сто доларів заявник отримає документ, що підтверджує, що розробка зафіксована у Всесвітній асоціації інтелектуальної власності, і тоді може активніше просувати товар на тому чи іншому ринку, розуміючи, що якщо конкуренти раптом почнуть його реєструвати, ці дії можна буде оскаржити. Документи Асоціації приймаються судами будь-якої юрисдикції, адже її членами є 192 країни, – каже Ігор Шевченко.

На сьогодні можливістю зафіксувати свої права у профільній міжнародній організації вже скористалися близько 20 вінничан.

Читайте також: Мартинівський спиртзавод продаватимуть у грудні 

Фото Катерина Баркалова, відкриті джерела