Як можуть розгорнутися події у разі підписання чи не підписання Президентом закону 1088, що він несе підприємцям та коли розпочнуться перевірки з боку податкової. Ці та інші питання стали темою інтерв'ю з Юрієм Захарчуком, головою Вінницького обласного осередку Асоціації платників податків України, та Євгеном Зільбертом, головою наглядової ради Всеукраїнської громадської організації «Контроль ради справедливості».

– Верховна Рада України прийняла законопроект 1088, яким відтерміновано запровадження касових апаратів для підприємців 2 та 3 груп. Які його основні засади?

ЮЗ: – Закон 1088 упорядковує роботу безпосередньо між підприємцями та продавцями та тими організаціями, що обслуговують касові апарати, і дає можливість не встановлювати касові апарати тим підприємцям, у яких обсяг реалізації за рік не більше одного мільйона гривень. Але він не дає можливості безпосередньо працювати без касового апарату практично більшій частині підприємців.

–  Якими були основні моменти неприйнятого законопроекту 1718 та яка його подальша доля?

ЄЗ: – Законопроект 1718 передбачав створення п'ятої групи підприємців спрощеної системи та незастосування касових апаратів для тих, хто залишається у ІІ та ІІІ групах. Сьогодні цей законопроект залишається зареєстрованим у Верховній Раді.

–  Як можуть розгортатися події у випадку, якщо Президент підпише закон 1088, і якщо він його заветує?

ЄЗ: – Тут можуть бути два варіанти по кожному з цих двох законопроектів. Президент підписав закон – підприємці починають працювати за цим законом, і до цього треба згадати, що за законом 1088 незастосування касових апаратів – це тільки для підприємців-фізичних осіб, якщо є юридична особа ІІ чи ІІІ групи, незалежно від того, є мільйон чи ні, вона все одно має застосовувати касовий апарат. Друге питання залишилося у повітрі: питання перевірки. Як податкова буде встановлювати, перевищено мільйон чи ні? Вона повинна щось перевірити. Значить, ми автоматично практично скасовуємо мораторій на перевірки ... І ще з'явилася ще одна група підприємців, це фізичні особи, які мають обіг один мільйон. Тобто цей поділ спрощенців фактично веде до їх роз'єднання. Сьогодні, скажімо, людина подивиться: так, я вкладаюся у мільйон, мені не потрібен касовий апарат, про що мені виступати? Те, що до нього все одно будуть приходити із перевірками, він поки що не розуміє.


– Для звичайних людей, які не займаються бізнесом, ці речі в принципі складні. Люди думають: «Чому підприємці виступають проти касових апаратів? Було б простіше, якщо б і в таксі чек давали»...

ЄЗ: – Підприємці не виступають і ніколи в принципі не виступали проти касових апаратів. Підприємці вимагають застосувати методологію відносин між ними та органами державної влади при застосуванні касових апаратів, яка передбачає певний баланс інтересів. Тобто сьогодні підприємці хочуть, щоб між ними та органами податкової адміністрації чи фіскальної служби не стояв посередник, щоб вони сплачували за обслуговування касового апарату безпосередньо державному органу. Друге питання, яке має бути обов'язково врегульовано, - це те, що ламається касовий апарат і підприємцю починають виставляти штрафи за те, що він несвоєчасно подав звітність. Третє питання – якщо ми хочемо, як кажуть, сьогодні за допомогою касових апаратів вивести із тіні тих, хто ухиляється від сплати податків, треба їх мотивувати – а ми їх змушуємо. А коли людину змушують, вона завжди чинить опір. Повинні показати підприємцю, чим буде краще для всіх, коли він буде видавати чек. Але якщо касовий апарат не інструмент поліпшення відносин між підприємцем та клієнтом, а інструмент контролю, штрафування підприємця, цього вони (підприємці) бояться і не хочуть. Сьогодні треба узгодити ці стосунки, тому що підприємець, який ставить апарат, всі свої кінцеві витрати, які будуть пов'язані із додатковим навантаженням на нього, все одно буде намагатися покласти позакладати у ціну.

ЮЗ: – Якщо ми беремо обіг півтора мільйони, 20 відсотків націнка, яка може бути, - це приблизно 300 тисяч на рік. Поділимо на 12 – це дві-дві з половиною тисячі, практично заробітна плата пересічного громадянина нашого у Вінницькій області. І якщо вставити сюди касовий апарат, то його обслуговування на рік коштуватиме 70-100 тисяч з урахуванням можливих штрафів внаслідок того, що підприємець може навіть не знати, що касовий апарат не працює, але відповідальність лежить на ньому, то ми бачимо, що заробітна плата кожного підприємця-фізичної особи – це вже до двох тисяч. Треба розуміти, що такий підприємець забезпечує свою сім'ю грошима і створює робочі місця – і люди, які працюють на нього, також отримують ці кошти від підприємця, який працює на свій ризик. Тобто якщо підприємець не зможе забезпечити роботу свого невеличкого магазинчика, то він його закриє. Що це означає? Він стає на облік у центр зайнятості, і держава платить йому гроші за те, що він не працює. Тому ми не можемо допустити того, щоб ці фізичні особи-підприємці втратили свої робочі місця, а разом із ними втратили і наймані працівники, і сім'ї були на державній дотації.

– Чому так важко відбувається діалог влади та бізнесу?

ЄЗ: – Якщо ми подивимося сьогодні, на чому базуються відносини бізнеса та влади, друга стаття Конституції каже: кожен має право займатися підприємницькою діяльністю, яка не заборонена чинним законодавством. Якщо порівняти із підходами на Заході, там є таке поняття як свобода підприємницької діяльності. Це невід'ємна можливість займатися бізнесом у такий спосіб, яким я хочу, а державні органи повинні здійснити відповідне нормативне оформлення тієї свободи діяльності, яка в мене є. Право же передбачає, що мені хтось дає дозвіл, тобто я хочу займатись – я йду і кажу: дайте мені дозвіл. Регулювання має бути обов'язково на підставі балансу інтересів – цього в нас, нажаль, немає.

ЮЗ: – Закон 1088 дає можливість відшкодувати роботу із касовими апаратами. Але давайте подивимося на тих сумлінних платників податків, які до першого липня поставили касовий апарат. Виходить, що якщо ти почекав прийняття цього закону, ти маєш право на відшкодування, а ті, хто поставили і були сумлінними платниками, стають у неконкурентних відносинах.

– Поки закон не вступив у дію, чи має Державна фіскальна служба сьогодні право вимагати від них встановлення касових апаратів?

ЄЗ: – Чесно кажучи, має. Закон (який запроваджує касові апарати) діє. Його поки що ніхто не скасував. І якщо Президент не підпише закон 1088, у повній мірі діятимуть зміни до Податкового кодексу, які були запроваджені 28 грудня 2014 року.

ЮЗ: – На сьогодні ДФС у Вінницькій області завдяки нашій плідній роботі із нею більш спокійно та лояльно ставиться до підприємців, поки із цим законом розбираються. На сьогодні жодної перевірки застосування касового апарату я не знаю. Тому у даному випадку на сьогодні такої жорсткої проблематики немає, але підприємці, коли ми просимо долучатися, щоб допомогти нам, тобто громадським організаціям, які захищають ваші інтереси, працювати та довести свою думку до влади, немає такої активності, як в інших областях. Коли ми приїжджали під Верховну Раду, то з інших областей було три-чотири-п'ять автобусів, а від нас приїхало чоловік сто, не більше...

Фото Тамари Тисячної