Це пов'язано зі зміною джерела фінансування. Раніше ці лікарні фінансувалися із державного бюджету — близько 30 відсотків. Та отримували дофінансування з Укрзалізниці та страхових компаній, оскільки працівники залізниці та члени їх сімей усі застраховані. Із цього року фінансування цих закладів передали на обласний бюджет.

— Парадокс у тому, що інфраструктура залишається власністю держави, а фінансування передали на обласний бюджет, — коментує ситуацію перший заступник вінницького губернатора Андрій Гижко. - Але якщо брати 100 відсотків видатків на залізничну лікарню, то на сьогодні держава передала нам лише 30 відсотків. А 70 — це та дірка, над якою ми зараз працюємо з Укрзалізницею і з Міністерством інфраструктури.

Залізничні лікарні є у Вінниці, Козятині, Жмеринці, Вапнярці. Сьогодні "дірка" у бюджеті — це майже 38 мільйонів гривень. Вісім із яких — це борги, що перейшли з минулого року.

— У Жмеринці є дільнича лікарня, яка має борг за тепло більше мільйона гривень, — каже Андрій Петрович. — Тобто ці 38 мільйонів гривень — це мінімум, для забезпечення роботи дільничних залізничних лікарень.

На питання чи означає це, що залізничні лікарні будуть скорочувати, Андрій Гижко відповів, що не обов'язково.

— Їх можна перепрофілювати. Стаціонар може бути у районній лікарні, а залізничні лікарні перевести у статус амбулаторій, поліклінік. Наприклад жмеринська районна лікарня має 14 тисяч квадратних метрів, триста ліжок. Там достатньо потужностей, щоб надавати всю необхідну допомогу, не погіршуючи якість лікування.