На Вінниччині руйнується «побратим» київського Кабміну

Вже вісім років пам'ятка архітектури національного значення – палац графа Ксідо у місті Хмільник – потроху руйнується. Торік до століття пам'ятки провели всеукраїнську конференцію «Хмільницький палац Ксідо – перлина архітектури України», аби привернути до нього увагу інвесторів. Проте «віз і нині там» – палац пустує, а інвестори не спішать вкладати в нього кошти.

Кореспондент Vlasno.info відвідав унікальну пам'ятку архітектури, щоб подивитись, в якому вона стані.

Був складом, школою та готелем

Палац знаходиться в історичному місці Хмільника на пагорбі, на який ведуть круті сходи. Біла штукатурка фасаду будівлі «посипалась» і палац зяє жовтими боками. Невеликі, східці які ведуть на терасу перед палацом, скривились. Фарба на вхідних дверях потьмяніла, а самі двері місцеві «автори» розписали своїми «повідомленнями». Шибка одного з вікон при вході відсутня.

В палаці проводять троє чоловіків – це все на що поки що вистачає коштів з місцевого бюджету. На підтримання приміщення цього року виділили 2,8 мільйони гривень. Повна реконструкція палацу обійдеться від 20 до 30 мільйонів гривень.

Як свідчать історичні дані, палац почали зводити у 1911 році на місці колишньої фортеці ХVI століття та будували п'ять років. Замовив його граф Костянтин Ксідо, як родинний замок, невдовзі по тому, як одружився із місцевою графинею Катериною Левашовою. І хоч вона була негарна, зате мала великий посаг – 28 навколишніх сіл та нерухомість у самому Хмільнику. Самого ж Костянтина Ксідо описують як статного красеня та великого гульвісу, який запаморочив голову не одній дівчині.

З директором історичного музею Хмільника Наталею Пацанівською заходимо до вестибюлю палацу. Праворуч та ліворуч – невеликий коридор, по обидва боки якого знаходяться кімнати без дверей. У стінах – напівкруглі неглибокі ніші.



– У них мали знаходитись картини, – розповідає Наталя Пацанівська. – Є ще глибші, у тих, мабуть, мали б бути скульптури.

Наталя Пацанівська

З приходом радянської влади приміщення використовувалось за різним призначенням: у ньому були склади, аграрна школа, а з 1960-х років будівлю переобладнали під готель, який функціонував до 2008 року.

– Він користувався великим попитом, – каже Наталя Пацанівська. – Старожили розповідають, що влітку відпочивальники ночували навіть на лавочках під готелем, бо не вистачало місць. В останні роки існування готелю в ньому не було опалювання і люди користувались обігрівачами. До того ж, зменшилась кількість клієнтів, бо почали відкриватися інші готелі.

люстри у палацу залишились у «спадок» з радянський часів

Палац Ксідо – «побратим» будівлі Кабінету Міністрів України, який зводився теж за проектом відомого петербурзького архітектора Івана Фоміна у 1934-1938 роках. За словами Наталі Хоцянівської, будівля Кабміну подібна до хмільницького палацу кам'яним фасадом та колонадами зверху.

Мармуровими сходами виходимо на другий поверх та потрапляємо одразу до просторого холу, який, вочевидь, слугував бальною залою. З неї можна потрапити на балкон з колонадою. Щоправда – лише через вікно, двері на балкон забиті наглухо.





Вид з балкону на двір палацу

Праворуч від входу у стелі дірка і вода від дощу капає прямо на підлогу зали. Видно, що дощі неодноразово «поливали» це місце, оскільки воно почорніло.

– Графу Ксідо так і не вдалося пожити у цьому палаці через буремні події 1917 року, – долучається до розмови головний архітектор міста Михайло Загниборода. – Їхня сім'я емігрувала до Туреччини, де Катерина Левашова-Ксідо і померла. Потім сліди графа Ксідо з'явились у Чехії. Переказують, що 1943-го року він сюди приїжджав. Їхня донька жила у США. Сподіваємось колись знайти їх нащадків, і що вони відгукнуться та допоможуть відновити палац. Адже це їхнє дітище.

Михайло Загниборода

За словами головного архітектора, зразки креслень, за якими зводився палац, зберігаються у музеї архітектури ім. Щусєва у Москві. І було б дуже добре, якби реставрацію проводили згідно із ними. Адже палац – унікальне явище в архітектурі України. Північний і південний фасад абсолютно різні. Південний – садибного типу, яких багато в Україні. А от північний фасад – унікальний. Одна з його башт нагадує фортецю, завдяки чому будівля виглядає з різних сторін по-різному.


– Не дивлячись на загальний вигляд, стан палацу ще не критичний, – каже Михайло Загниборода. – Тут так закладені конструкції будівлі, що він сто років простояв і ще стоятиме роки. Але вже з'явилась тріщина на північному фасаді, мабуть, через господарську діяльність минулих років. Тут поряд працювала гідроелектростанція. І хоч вона була малої потужності, але задля її роботи підіймали рівень води. І я думаю, що це і вплинуло на появу тріщини.

Інвестори дивляться, проте не «сватають»

Як розповів міський голова Хмільника Сергій Редчик, один з інвесторів минулого року зацікавився палацом, проте, наразі справа затягнулась.

– Це француз, який має готельний бізнес в Україні. Торік його представники приїжджали до нас, дивились палац, але не сказали ні «так», ні «ні». Реставрацію потрібно погоджувати з Міністерством культури, щоб нічого в палаці не змінити. А це дуже здорожує роботу, – пояснює він. – Звертались до нас й представники церкви. Обіцяли допомогти з інвестором на своєму рівні.

Фонд охорони культурної спадщини торік виділив на ремонт 50 тисяч гривень. Ще 100 тисяч міська влада додала зі свого бюджету.

– Також подали проект на конкурс на реставрацію пам'яток архітектури до Посольства США в Україні, чекаємо результатів. Тут потрібен лише спонсор, від держави такі кошти отримати нереально. Палац внесений до ЮНЕСКО, але кошти для реставрації в організації не передбачені, лише для збереження. Тому ми пробуватимемо усувати аварійність своїми силами. Постараємось укріпити фундамент та залатати дах, щоб законсервувати будівлю, – розповів Редчик.

Як повідомлялось раніше у ЗМІ, в Україні існує близько 200 замків, сотня з яких потребувала негайної реставрації ще шість років тому. Згідно із законодавством пам'ятку архітектури не можна приватизувати. Її можна взяти в оренду, найбільший термін – 49 років. А от «відбити» вкладені кошти можна впродовж 8-10 років.

Наразі найбільш комерційно успішними об'єктами культурної спадщини є палаци Західної України. Прибуток також приносили замки нині анексованого Криму.

Нагадаємо, на Вінниччині через спірну світлицю занепадає музей Чайковського, який знаходиться у колишній садибі поміщиці Надії Фон Мекк у селищі Браїлів Жмеринського району. На спірне приміщення претендує і музей, і Браїлівський професійний ліцей, який також знаходиться у цьому приміщенні.

Фото та відео Тамари Тисячної