У вівторок, 16 січня 2018 року, Національний банк України офіційно вийшов з інформацією про те, що міжнародне детективне агентство Kroll (спеціалізується на розслідуванні фінансових махінацій, а також на розшуку і поверненні вкрадених активів) завершило forensic audit найбільшого банку країни, повідомляє Vlasno.info з посиланням на mind.ua. Того ж дня регулятор, спільно з представниками агентства Kroll і компанією AlixPartners, провели брифінг за результатами і висновками самого forensic audit. Аудит агентства Kroll підтвердив звинувачення і побоювання НБУ, на підставі яких формувалася позиція регулятора в процесі націоналізації та які формують державну позицію проти колишніх акціонерів ПриватБанку. Під час брифінгу заступник голови НБУ Катерина Рожкова заявила, що «Компанія Kroll провела незалежне розслідування і встановила, що ПриватБанк був об'єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій та відмивання грошей».
«Розслідування Kroll, виходячи з офіційного релізу НБУ, показало, що керівництво і акціонери ПриватБанку створювали «видимість реального банку» з метою залучення суттєвої маси фінансових коштів населення, які успішно утилізували в процесі кредитування пов'язаних осіб. Процес залучення коштів населення і подальше «переливання» ресурсу в кредити пов'язаним особам іменувалося «пилососом». Даний висновок не є сюрпризом, бо надмірно агресивне депозитне ціноутворення ПриватБанку завжди викликало певне здивування на ринку і дуже чітко являло собою третю стадію гіпотези фінансової нестабільності Хаймана Мінскі», - розповів перший заступник голови правління Альпарі Банку, фінансовий аналітик Єгор Перелигін.
Виходячи з останнього фінансового аудиту націоналізованої банківської установи (аудит EY) і наданим висновкам НБУ і Kroll (forensic audit Kroll), в Приватбанку 90% обсягу корпоративного КП припадало на 10% корпоративних позичальників, 97% корпоративного КП являло собою кредити пов'язаним структурам; на 178,4 млрд грн кредитів юридичних осіб і 15,3 млрд грн фінансового лізингу припадало лише 23,7 млрд грн застав; обсяг резервів досяг 184,3 млрд грн (левова частка яких припала на закриття дірки в балансі від пов'язаного КП); збиток для держави склав $5,5 млрд.
«Системність і навмисність «фінансового фрода» у ПриватБанку просто вражають. Система була заточена на генерування великого обсягу кредитних ресурсів для масштабування бізнесу екс-акціонерів банку. Технічні овердрафти (й інші кредитні інструменти) і технічні депозити використовувалися для формування фінансових потоків, під які видавалися свіжі кредити (або оформлялися поручительства). У такій комбінації будь-який виданий кредит пов'язаній особі легко ставав основою для видачі чергового нового кредиту. Стандартна схема з наданням фінансової допомоги дозволяла пов'язаним позичальникам гасити кредитні зобов'язання за рахунок фінансових перекидань зі свіжих виданих кредитів. Для ефективного обслуговування подібної схеми банк працював за концепцією «банк в банку», де понад півтисячі співробітників здійснювали контроль і моніторинг даних операцій і в разі потреби «зводили» фінансові потоки», - пояснив Перелигін.
Під час розслідування справи Приватбанку встановили, що багато фінансових операцій мали характерні ознаки «фінансового фрода» і відмивання грошей.
«Великі обсяги фінансових коштів переміщалися безліч разів у коротких тимчасових рамках, зазвичай у іноземній валюті. Технічні овердрафти, поручительства і передоплата за ЗЕД (особливо по товарних групах) дозволяли маскувати справжній характер транскордонних фінансових потоків. Як правило, контрагентами в таких фінансових транзакціях були Special Purpose Vehicles (спеціально створені компанії) і регулярно були задіяні офшорні юрисдикції. Циклічне перекредитування і рефінансування дозволяли масштабувати бізнес всієї пов'язаної групи і давали незаперечну перевагу на внутрішньому і зовнішньому ринку. У результаті формувалася фінансова вигода для попередніх акціонерів, керівництва і пов'язаних компаній. Тепер це доведеться доводити в місцевих і міжнародних судах – і ось саме в цих боях проявиться вся цінність forensic audit Kroll, який так старанно намагалися заблокувати і дискредитувати екс-акціонери ПриватБанку», - розповів експерт.
Одними з юридичних наслідків ситуації із Приватбанком можуть бути тривалі й складні битви в судах з попередніми акціонерами ПриватБанку.
«Це основний і первинний виклик для Мінфіну, НБУ, СБУ та Генеральної прокуратури. Паралельно існує друга гостра проблема – майбутнє самого націоналізованого ПриватБанку. Поки взагалі незрозуміло, що буде з найбільшою банківською установою країни. Державна стратегія розвитку ПриватБанку просто відсутня, і нинішній стан справ більше нагадує «тактику». Проте, рано чи пізно доведеться реорганізувати банк за принципом «профільних і непрофільних бізнесів», залишивши бізнес-концентрацію на масовому роздробі, трансакційному бізнесі та МСБ», - додав Перелигін.
Фото: УНIАН
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів