Через зміни у законодавстві Вінниця відмовилась від розміщення вільних коштів на депозитах банків.
Хоча Вінниця перевиконує бюджет, кошти, які можна було б залучити до розміщення на депозитах у банках, зараз використовуються на інші проекти. У першу чергу це пов'язане з тим, що наразі механізм розміщення та повернення грошей до кінця не зрозумілий. Не менш важливою є ситуація і у банківському секторі.
Реформування бюджетної сфери та правил розміщення тимчасово вільних коштів вплинуло на місцеві бюджети багатьма підводними каменями. Зокрема, громади позбавили права отримувати безвідсоткові кредити з Казначейства, розподіляти кошти на найнижчих рівнях. Також зменшився обсяг доходів від користування надрами, що є значною часткою прибутків кожного регіону країни. Зараз на місцях залишається 25% ренти за видобуток копалин (це вдвічі менше за минуло-річну суму). У той же час передбачено багато нововведень, які дозволяють значно підвищити прибутки регіонів.
− Цього року ми навіть не проводили конкурс на розміщення коштів, бо не мали можливості спрогнозувати обсяг доходів та витрат. Загалом же лише декілька областей цього року інвестували у депозити. Не зважаючи на це, ми тримаємо руку на пульсі ринку та постійно відслідковуємо пропозиції від банків, ситуацію у фінансовому секторі, − каже директор департаменту фінансів Вінницької міської ради Наталія Луценко.
Вона зазначає, що зараз банківські пропозиції для міста суттєво відрізняються від споживчих. Наприклад, якщо більшість банків пропонує депозити на рівні 20% — 24% річних у національній валюті, то для міста пропонують проекти близько 15% дохідності.
Значною проблемою залишається недосконалість законодавства. Уряд проводить напів-реформи. Тобто, для того, щоб існуюча зараз система розрахунків державного бюджету з місцевими та місцевих із цільовими галузями працювала нормально, потрібно провести комплексне реформування багатьох секторів законодавства. І, звісно, пропрацювати чіткі механізми використання та залучення коштів.
− Ми маємо ситуацію, коли більшість операцій між столицею та регіонами проходить у "ручному" режимі. Так, для отримання субвенцій надається заявка до Казначейства, а воно вже вирішує надавати кошти чи ні. Фактично зміни у Бюджетному кодексі нічого не змінили. Єдине, що ми отримали — нерозуміння нових механізмів роботи, − коментує ситуацію економіст Андрій Новак.
Якщо ж казати про банківський сектор і його вплив на проблеми з інвестуванням тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів, побачимо дуже складну ситуацію. Так, за новими правилами, громада може відкрити депозитний рахунок тільки у банку, 75% акцій якого володіє держава. Зараз таких установ три - "Ощадбанк", "Укрексімбанк", "Укргазбанк" (до структури якого має ввійти ліквідований банк "Київ"). У липні цього року міжнародне рейтингове агентство Fitch дало найбільшому в країні банку перед-дефолтний рівень з негативним прогнозом. Тобто, навіть захищена державою фінустанова не може вважатись надійним партнером місцевої влади.
Проте, поки що рішення щодо доцільності використання бюджету на будь-які проекти визначається рішенням місцевих рад. І тоді залишається сподіватись на поміркованість та професійність дій чиновників.
Фото: dodzarobitok.com.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter