У Вінницькій області почав діяти механізм аграрних розписок. Він вже пройшов апробацію на Полтавщині та показав дуже гарні результати. Система розписок покликана спростити отримання кредитів малими та середніми підприємствами та зменшити бюрократичне навантаження на фермерів.

Досвід використання кредитів, заставою за які є майбутній врожай, Україна переймає у Бразилії. Там близько 40% господарств залучають обігові кошти через гарантування виплати кредиту майбутнім врожаєм. Першою областю, яка спробувала використовувати такий інструмент стала Полтавська. Тамтешні фермери за рік отримали близько 40 мільйонів гривень через укладення аграрних розписок.


За принципом роботи ці розписки схожі на форвардні закупівлі. Фермер, укладаючи угоду з кредитором, зобов'язується повернути кошти або майбутнім врожаєм, або грошима. Механізм розписок спрощує залучення грошей, адже кредитором може бути не лише банк, а й будь-яке підприємство чи особа.

— Зараз фермери покривають видатки на 90% за власні кошти. Вони бояться брати кредити, навіть якщо це необхідно для розвитку господарства. Механізм аграрних розписок дозволить отримувати необхідні фінансові вливання без зайвих ризиків. Законом передбачено два типи розписок: під майбутній врожай або з поверненням коштів. Досвід Полтави каже про те, що підприємці зараз схиляються все ж таки до застави врожаєм, — розповідає директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької облдержадміністрації Микола Неїлик.

Перший заступник голови Вінницької ОДА Андрій Гижко каже, що цього року область заробить на сільському господарстві близько 30 мільярдів гривень, з них майже половина — від продажу зернових. У той же час, на посівні, відновлення техніки та покупку нової знадобиться більше шести мільярдів. Значно зменшити навантаження на господарства дозволили б аграрні розписки.

— Існує багато міфів, пов'язаних з аграрними розписками. Перший і найголовніший з них – кредит видається під заставу землі. Це не так. У законі «Про аграрні розписки» чітко зазначено, що заставою є лише майбутній врожай. Фермери ніяк не ризикують ні землею, ні іншим майном,— коментує радник IFC з юридичних питань Сергій Рабенко.

Наразі проект повністю працює у Полтавській області та поступово запроваджується у Вінницькій, Черкаській та Харківській областях. На даному етапі основними донорами є Швейцарія та Міжнародна фінансова корпорація (IFC).


Фото Сергія Наконєчного