Наприкінці квітня уряд затвердив порядок переведення дачних і садових будинких у житлові. Як сказано на урядовому сайті , переведення здійснюється безкоштовно органами місцевого самоврядування.

Очікувалось, що ця урядова ініціатива спростить життя багатьом українцям, які проживають на дачах і позбавлені можливості прописатись тут. А тому, наші сусіди по дачі сприйняли цю надію зі стриманим оптимізмом.

Подарунок від уряду: законне викачування коштів з населення

Молоде подружжя, Юрій та Катерина вісім років тому напередодні піку дачного будівельного буму придбали за тисячу доларів ділянку на чотири сотки й за кілька років звели невеликий двоповерховий будинок. За цей час у родині народилось й підросло двоє діток, старша дівчинка вже пішла до школи, а молодший хлопчик – до дитячого садочка. Увесь цей час подружжя обходилось без прописки, а цієї весни нарешті взялось готувати документи на прописку за порядком, затвердженим на початку 20013 року Вінницькою міською радою. У число необхідних документів входить довідка від міського БТІ, що дачний будинок відповідає стандартам для житлового фонду. За таку довідку сусідам потрібно було заплатити 625 гривень. Вони вже готувались зробити проплату, аж тут такий подарунок від уряду – безкоштовне оформлення потрібних паперів. Халява, сер!

Наш дачний кооператив на Вінницьких Хуторах взявся бурхливо перетворюватись на житловий ще з 2006-го року, відколи його зарахували до зони міста, а слідом провели газ.. Дачні ділянки й занедбані будиночки, які господарі роками не могли продати навіть за дуже помірну ціну, враз різко здорожчали й почали користуватись підвищеним попитом. Основними покупцями стали молоді родини, які взялись власними руками перебудовувати дачні будиночки під повноцінне житло, не надто переймаючись відсутністю всіляких проектно-дозвольних паперів, а отже й перспективою прописки на самобудах. Адже змінивши місце проживання, більшість новоселів так і залишились приписаними за колишіми адресами, переважно біля батьків.За деякими офіційними даними таких заселених самобудів біля великимх міст понад 60 відсотків, а за неофіційними, напевно, ще більше, бо хто ж їх рахував?

Отож, рано чи пізно держава мала звернути увагу на таку нерухомість, порахувати її й взяти під свій контроль, тим паче, що їхня реєстрація, а надалі й оподаткування обіцяє додаткові надходження до місцевої казни.

Складається враження , що саме ця можливість ще одного законного викачування коштів з населення стала головним чинником прийняття відповідних законів та урядових розпоряджень, від так званої амністії самобудів до останнього рішення про безкоштовне переоформлення дачнимх будинків у житлові.

Відсутність прописки ускладнює отримання пенсій, допомог та інших соцвиплат за місцем їхнього фактичного проживання, оформленням дітей до школи, отриманням безкоштовної медичної допомоги, кредиту, голосуванням на виборах. Виникають проблеми і в молоді під час отримання паспорта, постановці на військовий облік, йдеться в урядовій записці. Це справді серйозні проблеми для тих, хто продав свою аби облаштувати під житло дачу й відповідно втратив прописку. Утім, в нашому кооперативі таких одиниці. Більшість же приписані уна житловій площі близьких родичів, насамперед, як мої молоді сусіди – в квартирі батьків. Свій самобуд вони «амністували» ще кілька років тому за доволі помірковану ціну , приблизно у 800 гривень, а ось легалізуватись самим . тобто прописатись, усе не доходили руки І хто зна, коли б дійшли, якби уряд не підняв у сім разів тарифи на газ, а тому в більшості у більшісті жителів дачного кооперативу зявилась необхідність оформити субсидію за істинним місцем проживання.

Прописка на дачі платна

До речі, Вінницька міська рада ще на початку 2013 року затвердила порядок прописки на дачі. Ясна річ, він коштує грошей, наприклад ,у випадку моїх сусідів - 625 гривень за довідку від міського БТІ про відповідність дачного будинку будівельним нормам. Натомість уряд обнадіяв можливістю оформити свій будинок, а отже й приписатись без безкоштовно. Сусіди, почувши новину, вичекали місяць, скачали з Інтернету роз'яснення про порядок оформлення дачі під житло й пішли до до органу місцевого самоврядуванняч, тобто міської ради міської ради, подавати зауву. Там їх розчарували, боо мовляв, жодних інструкцій та роз'яснень з Києва ще не надходило й направили до Державної архітектурно-будівельної інспекції інспекції, а звідти до міського БТІ. Після тижня ходіння установами подружжя стало висловлювалось про безкоштовне оформлення дачних будинків у житлові від уряду в лише некрасивими, але ємкими словами.

Виявилось, що насправді те, що уряд пообіцяв як беззкоштовне вартує немалих коштів. Скільки саме , точно сказати поки-що важко, як пояснюють у відповідних службах на місцях, ще не отримали з Києва роз'яснень та нормативів, а тому в своїх припущеннях виходять з існуючих розцінок. Отже. Перш, ніж приписатись, власник дачі має перевести її у житловий будинок. Згідно запропонованої урядом схеми для цього насамперед треба отримати звіт про проведення технічного огляду ДАБІ з висновком про його відповідність державним будівельним нормам. Однозначно, ця робота буде коштувати певну суму, щонайменше тисячу гривень, пояснили в обласному управлінні ДАБІ. За точнішою інформацією порадили звернутись пізніше, бо все ще очікують роз'яснень з Києва. Утім ці витрати можуть виявитись не остаточними, бо за словами директорки Вінницького міського БТІ Діни Нагірняк незрозуміло, як уряд пропонує усунути протиріччя, коли згідно позитивного звіту ДАБІ дача має бути зареєстрована у реєстрі житлового фонду як повноцінне житло, у раніше технічному паспорті вона залишатиметься як дачний будинок. Виготовляти новий паспорт – додаткові затрати, як мінімум дві тисячі гривень...

– До нас нині звертається багато вінничан за консультаціями, як дешевше й швидше приписатись на дачі, – каже Діна Борисівна. – Я раджу йти вже перевіреним багатьма вінничанами шляхом й приписатись за порядком, прийнятим Вінницькою міською радою, адже він не суперечить відповідному закону про передення дачних будинків у житлові. І хоча при цьому статус дачного будинку не змінюється, але водночас людина зможе зареєструватись в ньому й користуватись усіма правами, які гарантує їй прописка.

Замість післямови. Чомусь згадалась синова розповідь, як він з другом отримував реєстрацію у Чикаго. Хлопці приїхали до США за студентською програю «Робота й відпочинок» й без реєстрації не могли взяти напрокат автівку. Отож, аби зареєструватись, вони направили на адресу орендованої ними квартири листа з найближчого поштового відділення. Поштовий штемпель на коверті мав засвідчити, що хлопці справді живуть за цією адресою. Далі вони зайшли на сайт міського міграційного управління, скачали й роздрукували стандартну заяву на реєстрацію, заповнили її, сплатили невелику суму, здається 20 доларів за послуги. І всі ці папери - чеки, конверт зі штемпелем і заповнені заяви поштою відправили до міграційного управління. За тиждень так само поштою отримали реєстраційну карточку. А ви думаєте, ми до цивілізованого світу наближаємось...