У сучасній Україні слово "дефолт" стало чимось на кшталт бабайки для дорослих. Звідусіль тільки і чути, що про жахливий дефолт, який ось-ось прийде, і тоді нам неодмінно стане погано. Однак, про те, що являє собою це загадкове страховисько, і чи насправді воно таке жахливе, більшість з нас не знає.

Якщо коротко, дефолт — це неспроможність виконувати фінансові зобов'язання. Він може бути державним, його може оголосити підприємство чи установа, буває навіть особистий дефолт. За останні двадцять років цей "звір" завітав до Мексики (1994 рік), Росії (1998 рік), Уругваю (2003), і двічі до Аргентини (2001 та 2014). 1 липня поточного року у МВФ заявили, що дефолт фактично відбувся у Греції. Невтішне фінансове майбутнє пророкують і Україні, проте експерти кажуть, що в нашому випадку боятися нема чого.

— Якщо Україна зараз офіційно оголосить дефолт, то нічого страшного не буде. Більше того, нічого не зміниться. Ми і так живемо в умовах дефолту, тільки офіційно цього не визнаємо. Це важкі економічні умови, проте вони створюють серйозну мотивацію для бізнесменів і взагалі будь кого, хто хоче заробляти. Криза примушує людей шукати можливості для отримання прибутків та накопичення капіталу. Інструментів для цього купа, треба лише працювати. А фінансові негаразди якраз підштовхують до роботи. Так що офіційне оголошення державою банкрутства аж ніяк не погіршить і без того важке становище населення. Ось, Греція в дефолті, і нічого, живе якось, — розмірковує спеціаліст із фінансової грамотності, трейдер-інвестор Максим Піскунов.

І справді, якщо ми визнаємо, що не можемо сплачувати власні борги та розраховуватися по кредитах, то на нас очікує падіння курсу гривні, подорожчання імпортної продукції, відставання зарплат і соціальних виплат від зростання цін, підвищення комунальних тарифів. Абсолютно все це ми вже пройшли, та чомусь досі боїмося лиха, яке де-факто вже прийшло. Втім, вінничани подібних позитивних настроїв не поділяють.

— Я вважаю, що офіційне оголошення дефолту в Україні обов'язково буде, це лише питання часу. Звісно, я дуже цього остерігаюся. Якщо зараз в нас залишаються невирішеними багато економічних і соціальних питань, то уявіть, що буде, коли влада офіційно визнає дефолт. Думаю, на нас чекає ще більше погіршення фінансового стану населення. Сума зовнішнього боргу України вражаюча, ми вже наближаємося до грецького варіанту. Я бачив прогнози, за якими долар "стрибне" аж до 50-60 гривень. Нас фактично ввели в дев'яності, — каже колишній військовий Віктор. 

— У нашій країні може бути все, в тому числі і дефолт. Серед можливих наслідків дефолту боюся підвищення цін та знецінення гривні. Не хотілося б, щоб ціни в нас були в доларах та євро, а зарплати залишалися мізерними. В принципі погоджуюся з думкою, що технічно дефолт в країні вже відбувся, проте хто його знає, а раптом буде ще гірше? — остерігається ще один вінничанин Віктор.

— За даними деяких фахівців дефолт у нас вже відбувся, проте його "ретельно приховують". Втім, вважаю, що його таки оголосять офіційно. Думаю, в економічній сфері вже відбулося все найгірше, тепер варто чекати політичних наслідків фінансових негараздів. Головне, щоб не відбулося розколу країни, — поділилася своїми жахами Діана.

— Дуже боюся дефолту. Тому що це наші гроші, це гроші держави. Врешті-решт, це наше спільне майбутнє та наш економічний розвиток. Дефолт перекреслить всі наші здобутки та позитивні зрушення в економіці. Думаю. Що після такого удару наша держава самостійно вже не оговтається. Треба бути готовими працювати та змінювати країну своїми руками, щоб цього не сталося. В будь якому випадку сидіти склавши руки не можна, — сказала Наталя.

Хай там як, та сприймати можливий дефолт лише як щось негативне було б неправильно. Адже, як показує світова практика, він може виступити у якості шокової терапії для національної економіки. Держава-банкрут просто зобов'язана займатися покращенням умов ведення бізнесу та інвестиційного клімату, переглядати соціальну політику на користь населення та впроваджувати реформи, направленні на очищення та оздоровлення фінансового сектору. Тож, не такий страшний цей "звір", як його нам малюють.

Фото Влада Боднара