Добути іскру Живого вогню — було найголовнішим ритуалом фестивалю з самого його започаткування. За будь-якої погоди, у будь-якому місці козаки ставали до роботи і за кілька хвилин (а іноді й годин) піднімали до людей смолоскипи, запалені від тієї іскри. "Слава Україні!", "Слава нації!", "Україна понад усе!" — лунає зазвичай у цей момент на фестивалі «Живий Вогонь». Про це повідомляє Vlasno.info.

Люди, які щойно активно тягали линву, або вболівали за тих, хто це робив, уже будують коридор до майбутньої ватри. А за мить цей коридор переформовується в коло, і навколо багаття вже закручується хоровод.

Вогонь на фестивалі висікають старовинним методом — за допомогою дерев'яної конструкції, яку вигадали ще наші предки.

Козацтво стає по обидва боки, тримаючись за канат, і розкручує дерев'яний стержень, кінці якого затиснуті в колоди. Кажуть, якщо добувачі будуть благословенні, то іскру висічуть. І вже від неї, як заповідали представники древньої трипільської культури, можна запалювати купальське вогнище.

Уміння добувати вогонь вперше дозволило людині опанувати сили природи. Відомо, що вшанування слов'янами вогню має давнє коріння. Воно сягає ще доби Трипільської культури.

Купальське вогнище запалювалося від "жертовного вогню", добутого тертям двох шматків дерева, і символізувало небесний сонячний вогонь, який запалює кохання в серцях парубків і дівчат, парує їх у цю чарівну ніч.

На "Живому Вогні" цим ритуалом з року в рік займався Олексій Синільник та В'ячеслав Воєводін, який є справжнім "хранителем" Живого вогню.

Він розповідає, що для обряду найкраще підходить стержень із сосни — заточену колоду вставляють у заздалегідь закопану в землю конструкцію і починають терти.

— Ніякого секрету немає — дерево мусить бути сухе, це може бути навіть тоненька паличка, яку одна людина розкручує в аналогічній маленькій установці власноруч, — говорить В'ячеслав. — Головне: терти швидко і не зупинятися. Але, водночас, форма стержня має бути загостреною, аби до джерела тертя міг потрапити кисень.

Форму конструкції козаки побачили в книзі, яка розповідала про життєвий устрій і традиції наших пращурів. Вогонь, добутий тертям, вважався священним, чистим і мав бути в кожній хаті.

Зазвичай висікання іскри входить в українську обрядову купальську традицію, хоча його виконання у різних регіонах відрізняється.

До видобування іскри цьогоріч зможуть долучитися усі охочі: стати до линви разом з козаками можна буде на фестивалі "Живий Вогонь" 22 червня.

Організатор фестивалю «Живий вогонь» — Вінницький козацький полк імені Івана Богуна.

Генеральний медіа-партнер — Vlasno.info.

Фестиваль проходить за підтримки Українського культурного фонду та Вінницької обласної державної адміністрації.

Читайте також: Козацькі забави, бойові мистецтва та ходіння по вуглях: козаки-характерники завітають на Вінниччину.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписутесь на наш Telegram.

Фото: vlasno.info