Тимко Падура фото

Тимко Падура виступав проти Російської імперії як «журналіст»

17 вересня 2019, 13:34

Мандрівний лірник використовував інструменти і пісні, щоб донести до козацтва ідеї визвольної боротьби

Vlasno.info
Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Тимко Падура виступав проти Російської імперії як «журналіст»

  Vlasno.info   Додати коментар

Тимко Падура, на честь якого у селі Махнівка Козятинського району відбудеться фестиваль 21 вересня, виявляється, мав стосунок до журналістики. Недаремно і організатором фестивалю є "Медіа-Центр "Власно".

Насправді назвати його мандрівне співоцтво справжньою медіа-діяльністю нині важко. А ось у ХІХ столітті саме таким чином можна було донести потрібну інформацію до якомога більшої кількості людей.

"Українки з нотами Тимка Падури" — це пісні про реальне життя і справжні події часів Визвольної війни. У цих піснях було близько трьох десятків куплетів, які несли в собі колосальний зміст, особливо з точки зору теперішніх істориків.

Література того часу мала виконувати суспільні і політичні функції. Вона мала закликати до свідомості людей. Якщо ж говорити про Падуру, який брав участь у Листопадовому повстанні у Польщі та долучався до діяльності декабристів, то його громадянська активність виливалася у пісні, і набувала пропагандистської ролі. Це не могло залишитися непоміченим від влади Російської Імперії, проти якої було спрямоване слово поета.

Утім, ні заборони, ні загрози арештів і заслань не змусили його покинути творчість.
Тимко Падура, який захоплювався і добре грав на тогочасних (а нині — старовинних) музичних інструментах, очолив школу лірників у Саврані, у маєтку графа Вацлава Ржевуського. У цьому осередку витав козацький дух: разом музиканти складали пісні та думи українською мовою про козаків.

Пісня Падури і Я. Комарницького про Кармалюка стала народною, як і деякі пісні про Ревуху. Готові пісні випробовувались на двірських козаках, а їх першими слухачами були слуги-конюхи "козаки" Сокіл і Жеребко.

З 1828 року Падура — мандрівний лірник: переодягнувшись у діда, він рушив уздовж Південного Бугу до гирла, потім – до Дніпровського лиману, а згодом попростував суходолом до Кубані, де осіли козаки з розгромленої Січі. Ця подорож тривала цілий рік. Народний емісар Падура ходив від оселі до оселі, закликаючи українських селян до повстання за Польщу.

Тимко Падура був затриманий в 1832 р. в Сквирі, повітовому місті, де в тюрмі його протримали більше року. Старання і гроші, після чотирнадцяти місяців всяких злиднів, зробили те, що в'язень, за порукою проживаючого в Сквирі адвоката Болсуновського — був виданий братові на поруки, в супроводі невідступного жандарма. Тимко Падура, як було сказано в матеріалах слідства, нібито підкинув поміщику Вацлаву Ганському з Верхівні під Ружином записку, в якій вимагав грошей. Суд позбавив Падуру дворянства й засудив до каторги. Однак покарання вдалося уникнути, оскільки Томаша лікарі визнали психічно хворим. Листопадове повстання у Польщі, в якому взяв участь Томаш, закінчилося поразкою.

З часом, завдяки братові, Томаш поволі відновив здоров'я, одружився, і проживав уже до кінця життя у Махнівці.

Поховано його на парафіяльному католицькому цвинтарі в Махнівці. Однак, довгий час громада про це не знала, аж поки через 150 років козятинський дослідник Микола Купчик не віднайшов його могилу за викарбуваним на ній написом польською: «W pamiec Tomaszowi Padurze piesniarzowi Ukrainy, rodacy polozyli kamien r.1880.Ur.21 grudnia 1801, zmаrl 8 wrzesnia r.1871». Переклад: «В пам'ять Томашові Падурі пісняреві України, земляки положили камінь р.1880. Народився 21 грудня, помер 8 вересня р.1871».

І ось у рідному селі знову згадають Падуру! Більш того, він повернеться сюди — молодим, жвавим та статечним. Місто (а в часи Падури Махнівка була саме повітовим містом) знову загуде ярмарком, заграє стародавніми інструментами та заспіває пісню "Гей, соколи!".

Сюди з'їдуться козаки, кобзарі, бандуристи, лірники, ремісники, і всі вони вкладуть свою частку у мистецтво та візьмуть участь у рекордному виконанні головної пісні цього фестивалю.

Тут відкриють Культурно-туристичний центр, у якому одразу буде започатковано вишивання портету Падури. У майбутньому на базі центру планують створити музей.

Програма І Міжнародного фестивалю "Гей, соколи!":

12.00 - 12.30 — урочистий захід на могилі Тимка Падури
13.00- 13.30 презентація книги "Стежками Тимка Падури" та автограф сесія від автора книги Миколи Купчика
14.00 -18.00 — виступи аматорських колективів Козятинського району та Вінницької та Житомирської областей.
18.00 - 18.15 - спільне виконання всіх колективів пісні "Гей, соколи!" та фіксація рекорду.
18.15- 19.30 - виступи лірників, кобзарів, волинкарів, торбаністів та інших музикантів.
19.30 - 20.00 — презентація фільму про життя та творчість Тимка Падури.
20.00 - 24.00 — виступи рок-гуртів "Гуляйгород GG", "Широкий лан", "Медовий полин", "Чумацький шлях" та інших.

Фестиваль відбудеться за ініціативи "Медіа Центру «Власно»" в рамках проекту "Культурно-туристичний центр Тимка Падури та І Міжнародний фестиваль "Гей, соколи!" за підтримки Українського культурного фонду, Вінницької обласної державної адміністрації, Козятинської районної державної адміністрації, Козятинської районної ради, Козятинської міської ради та Махнівської сільської ради.

Читайте також: «Я співаю «Гей, соколи!»: вінницькі рятувальники запустили міжнародний челендж.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Фото: Vlasno.info


  Vlasno.info   17 вер. 2019 Друк Коментарі

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення