Український прапор має цікаву та тернисту історію. У всіх містах України суспільство по-різному намагалося встановити перший державний прапор. Тому що радянська влада всіляко їм перешкоджала, проте жага до вільного та кращого життя в українців була сильнішою. Вінницькі активісти теж не за один день підняли жовто-синій прапор на головній площі міста, повідомляє Vlasno.info.

Вінницькі активісти кілька місяців поспіль намагалися встановити український стяг в центрі міста. Проте кожна акція з підняттям прапору була невдалою, тому що, за словами учасника акції Валерія Палія, вони були необдуманими та не підготовленими відповідно.

– У Вінниці ніяк не могли встановити прапор України, коли в інших районах Вінниччини уже давно почали встановлювати, ще у 1989 році. Встановлення прапора – це великий подвиг. Влада ніяк не хотіла цього робити та підтримувати активістів, всіляко зривала прапори, – розповідає пан Палій.

Саме 21 жовтня 1990 року Степан Вовк, Валерій Палій, Василь Підпригорщук, Степан Ямковий, Володимир Турбовець, Любов Захарчук, Віталій Ковальов та інші підняли жовто-блакитний прапор біля міськвиконкому Вінницької міської ради. Вінничани в момент підняття співали гімн України. Український прапор чіпляли на телескопічну щоглу із труб різного діаметру, яку виготовив майстер на всі руки Василь Яблочніков. На цю події тоді прийшло близько 4 тисяч людей. За словами учасниці акції, прапор мав 2-3 метри ширини та 6 метрів довжини. Його пошила Лариса Корнієнко.

– Ми зібралися, і вирішили раптово, не повідомляючи нікому встановити прапор України, тому що, якщо ми скажемо всій Вінниці, то нам не дадуть це зробити, – каже Любов Захарчук, яка теж піднімала прапор.

Член товариства вінницької обласної організації "Меморіал" Пан Василь Шпичка наголошує, що вночі, після того, як встановили прапор, до учасників акції надійшла інформація, що влада має намір демонтувати щоглу. Тоді активісти знову вийшли оберігати стяг.

– До нас вийшов військовий спецрозділ, який намагався пройти до щогли, щоб зняти прапор, але я їм завадила це зробити. Я сіла на асфальт перед вишкою. Невдовзі один з командирів мені сказав: "Ви не руште з місця, Вас як жінку, не будуть чіпати". Тоді я довго сиділа, а вони не чіпали нас. Ми просиділи до ранку, – пригадує пані Любов.

На другий день щогла і прапор були пошкоджені, але через дві неділі католицький священик легітимізував його знову.

– Влада уже не протистояла, зібралися усі націонал-демократичні сили. Люди раділи, тому що комуністична влада всім набридла, люди хотіли чогось нового, краще жити, – зауважує Валерій Палій.

Коли ми йшли з прапором від Вінницького обласного краєзнавчого музею до місця його встановлення, разом з нами під прапором ішов голуб. Він не тікав, не намагався злетіти, а йшов віддано. Це чудо. Прапор був встановлений вдруге, – каже пан Валерій.

Після того, як відбулося освячення національного прапора, учасники ходи направилися до входу міськвиконкому КПУ. І побачили біля нього дві щогли із прапорами СРСР та УРСР, які провалилися під землю. Ведучий мітингу Володимир Мазур заявив:

– Це нечиста сила хоче забрати старі символи в своє підземелля.

Наразі у краєзнавчому музеї досі зберігають прапор, який тоді піднімали відважні вінничани.

– Сьогодні Вінницька міська рада не планує встановити на місці щогли пам'ятний камінь, з відповідним надписом про цей день. Чомусь про героїв, які вивішували прапор у Вінниці не згадують. Неправильно вказана дата встановлення українського прапору. На місці встановлення стягу мали встановити пам'ятник Щоглу на Майдані Незалежності, – наголошує Валерій Палій.

Читайте також: Науковці та народні майстри на Вінниччині відроджують українську національну ідею.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram. 

Фото: Василь Шпичка