Сьогодні вперше у Вінниці відкрили мультимедійну стелу біля пам'ятного знака загиблим медикам, учасникам Революції Гідності, АТО, ООС. Нагадаємо, пам'ятник загиблим медикам встановили на території вінницького медичного коледжу імені Д.Заболотного в середині червня, до Дня медичного працівника. В інших містах України таких пам'ятних знаків немає, тому батьки усіх загиблих Героїв-медиків приїхали до Вінниці, щоб вшанувати їх, повідомляє Vlasno.info.

Зі сльозами на очах близькі згадували своїх Героїв, дивилися на мультимедійну дошку і вкотре перечитували дату смерті.

– Ми прийшли з сином вшанувати пам'ять нашого татка, Максима Доника, який був десантником і фельдшером. В 2014 році, коли всім роздавали повістки, він пішов одним із перших. Тоді не дали навіть попрощатися. Нашій дитині тоді був рік. Мій чоловік побачив лише перших шість кроків сина. Максим десять днів пробув в АТО і загинув, він саме виїжджав на допомогу "айдарівцям", з ним тоді ще 8 побратимів померло, – розповідає дружина Любов Доник.

Із Одеси приїхала мати хірурга та снайперки Аміни Окуєвої Ірина Камінська. Жінка розповідає, що її донька й на Майдані лікувала людей, й в зоні АТО. Коли почалася неоголошена війна, Аміна сказала, що треба йти захищати країну, і пішла.

– Свобода країни вартує чогось лише тоді, коли є люди, які готові віддати за неї життя. Країна реалізує себе лише тоді, коли є люди, які пам'ятають хто загинув за свободу України. Ті люди, які віддали своє життя за свободу і мир гідні, щоб ми про них пам'ятали. Треба розуміти, що Україну ніхто не захистить, крім нас. Для того, щоб ми перемогли в цій війні, треба бути сильним. Моя донька мені сказала, що вона ще молодий хірург, але буде робити все, що може. І воювала як воїн-снайпер, – каже пані Ірина.

Всього офіційно 129 медиків віддали своє життя за майбутнє вільної України. З них 1 санітар та 8 фахових лікарів з Вінницької області. Мати Дмитра Герасимчука, випускника вінницького медколеджу, який загинув у 2014 році, Лариса Герасимчук:

– Наші сини та доньки нічого і нікого не боялися, вони відважно виконували те, що їм хотілося і те, що їм наказували. Вони справжні Герої.

Киянка Тамара Аболмасова у 2014 році поховала 44-річного сина Андрія Аболмасова. Він загинув за два місяці до свого дня народження.

– Пам'ятника медикам ще ніхто і ніде не встановив. Його вперше встановили у Вінниці. Андрій Аболмасов – учасник Революції Гідності, медик, був учасником бойових дій. Мій син загинув як справжній герой, тому що він своїм тілом врятував чотирьох хлопців. Він врятував багато життів. Я не знала, що він пішов воювати, це був його вибір. Я його прийняла, тому що він не міг вчинити інакше. Своїм життям і смертю довів, що саме там він там був потрібен, – розповідає пані Тамара.

Волонтерка опікового центру Олена Ігорова приїхала з Києва з дітьми, щоб вшанувати пам'ять своїх колег:

– Я медсестра, і для мене це важливо, тому що вони мої колеги. Такі пам'ятники мають встановити в усіх містах України, щоб люди розуміли, якою ціною дається нам свобода.

Читайте також: «Народе мій, до тебе я ще верну» – в ДонНУ у Вінниці відкрили погруддя Василя Стуса.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram. 

Фото: Наталя Притуляк