Класика української драми, вистава "Сто тисяч" у виконанні Барського міського аматорського театру зібрала аншлаг у колись окупованих містах на Донбасі. Майже всі ролі в спектаклі грають учасники бойових дій. Зміна війни на театр - це частина проекту по психологічній реабілітації військових. Які відчуття були у ветеранів та як їх сприйняли глядачі дізнавався кореспондент Vlasno.info.

— Нас приймали всюди дуже тепло: були повні зали. Люди сміялись та плакали. Режисерка Ірина Дєдова зробила спеціальний творчий задум: наприкінці вистави всі ветерани виходили у військовій формі. Після цього зал аплодували стоячи по кілька хвилин, - громадська активістка Інна Ткачук.

Поїздка виявилась дуже емоційною, бо Атовці Микола Слов'ян, Олег Матвієнко та Віктор Вергелес воювали саме в цих містах. Останній брав участь у звільненні Слов'янська та Маріуполя. Він воював у батальйоні Нацгвардії імені генерала Кульчицького.

Перед виступом вони поїхали до меморіальної дошки на місце, де в 2014-му році загинув Сергій Кульчицький.

— Доволі важко повертатись у місця, де загинули твої друзі та бойові побратими. Тоді в 2014-му були різні провокації, дехто кидався на нашу техніку, лякали Росією, називали нас "бандерами". А тепер вони нам аплодують і не хочуть, щоб ми їхали звідси. Це дуже приємно, коли аплодує весь зал і ми розуміємо, що не зря померли наші хлопці і ми захистили частину української землі, - розповів Віктор Вергелес.

Увесь проект - це частина реабілітації військових, що повернулись з війни. Авторами його є співзасновник Барського МХАТу Роман Григор'єв та психологиня Людмила Черкас.

— Я дуже вдячний цьому проекту, бо він надав нам відчуття, що ми комусь потрібні, - розказав колишній командир штурмового відділення 24-го окремого штурмового батальйону "Айдар" Олексій Голубков. - Після повернення з АТО адаптуватись дуже важко. Я не міг спати в тиші, бракувало постійних розривів снарядів. Мене дуже підтримувала родина та громада. Допомогли з роботою, тепер от і театралом став. Сцена - це гарний спосіб через свого героя виплеснути негативні емоції. Під час репетицій ми спілкуємось з побратимами, підтримуємо один одного, бо не про все можна поговорити вдома.

Під час гастролей акторам допомагали місцеві волонтери та громадські діячі: організувати поселення, домовлялись зі ЗМІ та рекламували виставу.

— Найбільше мене вразила ситуація в Сєвєродонецьку, - згадує Інна Ткачук, - до нас після вистави підійшла жінка. Вона нам подякувала і сказала "спасибі за мову". Виявилось, що тут вистав українською мовою не було вже кілька десятиліть.

Крім виступу на Донбасі, актори-ветерани дали концерти в Бару, Вінниці та міста Косів Івано-Франківської області.

Постановка вистави "Сто тисяч" – творчий проект Барського міського художнього аматорського театру, мета якого – реабілітація військовослужбовців мистецтвом. Ролі у постановці, окрім ветеранів, виконують і члени їхніх родин, і волонтери-благодійники.

Читайте також, Від децентралізації усунуть обласних депутатів 

Фото: Фейсбук Барська міська рада.