Четверте вересня – 35 річниця смерті Василя Стуса. Сьогодні до пам'ятника українського поета та дисидента вінничани поклали квіти та зачитали вірші незламного борця правди та свободи, повідомляє Vlasno.info.

Біля пам'ятника Стусу зібралося чимало студентів, викладачів та письменників, які вранці прихопили із собою книгу, у якій є вірші поета-земляка та, на площі разом з усіма читали його вірші, співали українські народні пісні та ділилися враженнями щодо творчості дисидента.

"Сьогодні декламую вірші "Як добре те, що смерті не боюсь я". Відколи у Вінниці, постійно беру участь у стусівських читаннях. Завжди віддаю шану великій людині, яка Вінниччині присвятила багато творів та постійно брала участь у громадському житті України. Кожен вірш перечитую по-новому", – каже студентка Діана Белоус.

\

На думку відомого вінницького письменника, публіциста Вадима Вітковського, якби Василь Стус вижив, він однозначно був би Нобелівським лауреатом. Адже його поезія звучить за межами України й вчить кожну державу, як жити далі.

"Не можна собі уявити відчуття патріота, коли знаючи правду про тоталітарну радянську державу, не скорився владі. Старші люди думали, що в них все добре. А він знав правду. Йшовши на заклання він наближав Україну до незалежності. Відомо, що всього шість років Василь Стус не дожив до незалежності", – зауважує письменниця Лариса Сичко.

Викладачка вінницького технічного коледжу, поетеса Марина Ткачук переконана, що якби Стус був одноліткою сьогоднішньої молоді, вони б усі з ним дружили та разом боролися за свободу в Україні.

"Невже не можна закохатися в таку складну, гостру особистість, борця, людину не здатну на компроміс? Любити таку людину складно. Його дружині не позаздриш. Вона розділила з ним його хресний шлях. Варто його поважати за патріотизм, тому що він міг в обличчя можновладцям сказати усе і не боявся, що його можуть ув'язнити та вбити", – каже вінничанка Марина Ткачук.

Фото: Наталя Притуляк