Про українських першовідкривачів Канадських прерій розповів у Вінниці історик та головний редактор сайту «Історична Правда» Вахтанг Кіпіані. Він презентував у п'ятницю в ДонНУ імені Василя Стуса виставку «Подорож до Канади: українська еміграція 1891-1900», а також збірник історичних спогадів про цю подію під назвою «Українська Канадіана». Завітав на захід і журналіст Vlasno.info.

Статті зібрані в книзі, впорядкованій істориком, мають вік від ста й більше років. Серед них є історії про одного з перших українців, який обґрунтував потребу переселятися саме до Канади — Йосифа Олеськіва.

— На середину ХІХ століття чимало українців, що жили на території Австро-Угорщини не мали можливості обробляти великі ділянки землі. Ситуація на Галичині та Буковині була прямо катастрофічною, — повідав Вахтанг Кіпіані. — Через це прості люди вирішили шукати кращої долі у світах. Здебільшого це був європейський континент, але чимало українців долало в пошуках роботи океан. Часто їх кінцевим пунктом прибуття виявлялися Сполучені Штати або Бразилія.

За словами історика, Бразилія тоді масово залучала послуги торгових агентів, що всіляко рекламували важку і майже рабську працю, на що «клювали» тисячі переселенців:

— Чимало людей від кліматичних умов та нещасних випадків і хвороб просто помирали у Бразилії. Це зауважив один з героїв книги Йосиф Олеськів з Івано-Франківщини, який приїхав за роботою до Канади і усвідомив, що це справді благодатна земля. Тому й агітував співвітчизників, адже розумів, що мігранти їхатимуть і надалі, ніхто їм в цьому не перешкоджатиме. До інформаційної компанії залучив чимало української інтелігенції, навіть свого друга Івана Франка.

Загалом до Канади переселилося більше 200 тисяч західноукраїнців в період до Першої світової війни.

— На жаль, починаючи з 1914 року виявилося, що до Канади, яка знаходилася під владою британської корони, прибувають мешканці вже ворожої держави. Для того, щоб убезпечити себе від ворожих агентів, канадійська влада утримувала десятки тисяч українців в своєрідних концтаборах, метою яких було залучення переселенців до важкої праці. Це наклало досить важку пляму на канадійське українство, але з часом люди настільки інтегрувалися в суспільство, що під час Другої світової близько 50 тисяч українців виявили бажання воювати проти нацистів.

Те, що чимало працьовитих наших співвітчизників переїхало свого часу для будівництва однієї з найрозвинутіших країн світу, стало рушійною силою економіки. Працьовитість та українськість назавжди закарбувалися в канадській культурі, як і деякі атрибути народної кухні та побуту. Наприклад, в кожному канадському супермаркеті можна придбати заморожені вареники чи голубці, а на уроки з гопака записуються представники майже всіх національностей, що проживають у Канаді.

Міграція мала й інші хвилі, під час яких виїжджали українці не лише з Західної України. Після початку Перебудови, на американський континент вступили так само шукачі кращої долі, але був і зворотній процес:

— Люди, які виросли в Канаді та мають українське коріння, є передусім канадцями, їх культура дуже відрізняється від нашої. Водночас, вони дуже чітко усвідомлюють власну відповідальність і всіляко підтримують українські рухи по всьому світу. Наприклад, канадці дуже допомогли українським братам після здобуття незалежності, а також зараз, під час АТО, — пояснює Кіпіані.

Загалом, є більше мільйона людей, що називають себе українцями в Канаді, але ця цифра з кожним роком зростає. Зокрема і тому, що люди пригадують власне українське походження та пишаються ним.

Фото: Новак Богдан