Вінницький музей транспорту тепер розташований на центральній вулиці міста – Соборній. Тут представлені копії в масштабі 1 до 43-ох (офіційно визнані світові параметри для моделей автівок) легкових, вантажних автомобілів, спецтехніки, мототранспорту, громадського транспорту, військової та авіатехніки, кораблів. Зустрічаються експонати ручної роботи. Окремо виставлені справжні автомобільні двигуни, на яких працюють студенти Барського коледжу транспорту та будівництва. Їх конструкторські рішення відображаються в експонатах, які є темою дипломних робіт. З місця події повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Також в музеї є бібліотека, яка має більше трьох тисяч книжок та періодичних видань з історії розвитку транспорту та монітори, де постійно показують фільми з історії автотранспорту. Крім того, представники Вінницького клубу колекціонерів моделей транспорту влаштовуватимуть майстер-класи з автомоделювання.

Про своє захоплення, яке стало сенсом життя, розказав автор колекції та засновник музею Олександр Вдовиченко:

– Перший автомобіль, який мною був придбаний у 1979-му році, «Фіат 125» за один радянський карбованець, вироблений Донецькою фабрикою іграшок. Зараз вона вже не існує. На даний час тут представлені моделі з тридцяти країн світу. Це не просто музей – це клуб колекціонерів. Вони принесли сюди свої найкращі та найдорожчі моделі зі своїх колекцій. Вартість усіє колекції – більше ста тисяч доларів, а найдорожчий експонат коштує сто сімдесят доларів. Середня ціна моделі – від ста до двох тисяч гривень.

Вінничанин Андрій, колекціонер з 25-ти річним стажем, надає перевагу військовій техніці.

– Починав з авіації, яка теж тут представлена, але завжди тягнуло до військової техніки, – говорить він. – Купував набори і сам збирав. Потім з'явився інтернет і я вже почав переробляти, підфарбовувати, підклеювати, додавати різні бойові ушкодження, пил, бруд. Моя улюблена модель – завжди остання. Я більше люблю збирати. Коли ставлю на полицю, вже втрачаю інтерес. Найбільш улюблені – ті, які було найскладніше збирати («М3А1 Скаут» та «ТН 152»). На складання однієї моделі йде від трьох місяців.

А вінничанину Олександру найбільше припадає до душі займатися судомоделюванням.

– Усі кораблі я складаю з паперу, – зізнається він. – Ось модель корвету «Вінниця», його подарував мер міста Сергій Моргунов, а усі інші я зробив сам. Кожен корабель – це історія. Наприклад, залпи гармат «Шлєзвіг-Гольштейна» дали початок Другій світовій війні. «Ямата» – найбільший в історії лінійний корабель. Один корабель виготовляю від чотирьох місяців до року.

Своїми враженнями від експозиції поділились й пересічні вінничани.

– До музею нас затягнув старший син. Він загалом цікавиться технікою, – розповідає Олександра, яка прийшла з подругою та двома дітьми. – Танки та інша військова техніка йому дуже сподобались, про деякі він навіть не знав. Також тут є і старовинні автомобілі та автівки часів СРСР, які мало де зараз побачиш.

Десятирічний вінничанин Денис не приховував свого захвату:

– Все дуже сподобалось, особливо танки. Коли я прийду до школи, відразу розкажу своїм друзям. Можливо, будемо прогулювати тут школу.

Своє враження від побаченого розповіла вінничанка Вероніка:

– Я педагог і бачу, що для дітей – це просто супер. Головне — зацікавити дітей, щоб вони вивчали історію автобудування. Мабуть, це більше буде цікаво хлопчикам, ніж дівчаткам. Для мене – все красиво. Єдине, хотіла бачити тут й модель «Тесли».

Вартість квитка до музею – двадцять гривень, для пільгових категорій та дітей – десять. На вихідних проводитимуться майстер-класи з моделювання. Також в експозиції є стенд, де можна буде обмінюватись власними моделями.

Читайте також: Заповідники, кургани, музеї, палаци: Вінниччина багата на усі види пам'яток. 

Фото: Андрій Оленін