Вінницький військовий, пілот винищувача Віктор Смілянський мав незвичайне хобі – художню фотографію. Вибудовував знімки за принципом "золотого перетину" та навіть сфотографував винищувач, будучи за штурвалом. Сьогодні рідні відкрили виставку фоторобіт у Молодіжному центрі "Квадрат", присвячену його пам'яті. Кореспондентка Vlasno.info дізнавалась історію його фотографій.

– З 1960-х років мій дідусь почав захоплюватись фотографією. У 1974 році він став одним із засновників Вінницького народного клубу фотомистецтва «Обрій». Спеціалізувався на об'єктній фотографії. У його кадрі повинно було знаходитись щось гарне. Якщо ж ні, він відкладав цю зйомку або не фотографував взагалі, – зазначив Євгеній Володимирович. – Раніше фотографували лише на плівку. Тому потрібно було докладати багато зусиль. У дідуся була своя фотолабораторія вдома у шафі. Там були збільшувачі зображень, ванночки, хімічні реактиви.

Віктор Смілянський був фотолюбителем, інформацію черпав з книг та творів всесвітньо відомих художників. Свої знімки композував по принципу "золотого перетину".

Виставка розпочинається з зображень сім'ї фотографа. Тут знаходяться фото дідусів та бабусь, дружини, сестри, доньок та онуків. Далі знаходяться портрети трьох онуків.

– Так, як я найстарший онук, мене він фотографував найбільше. Хоча фотографій мого брата Вячеслава теж багато. А ось моя мама з тіткою, – продовжує Євгеній. – Дідусь дуже любив хмари. Якщо пейзаж був гарний, але не було хмаринок, він не фотографував. Крім цього, він був експерементатором. Наприклад, на цій фотографії поєднані одразу два знімки. Тут зображено змілілий Південний Буг, який пішов вниз по течії після того, як у 1984 році прорвалась Сабарівська ГЕС, та портрет мого брата. Знімки поєднувались вручну. Такий тоді був "фотошоп".

Віктор Смілянський вираховував рецепти проявляючих хімічних розчинів для чорно-білих позитивних матеріалів.

– Всі фотографії різні тому, що проявлялись з додаванням необхідних хімічних розчинів. Завдяки цьому фотографії мають різні ефекти. Деякі мають коричневий відтінок, деякі вибілені, деякі у стилі "сепія" або "негатив". Також він любив експериментувати з світлом та тінями. Робив максимум по два кадри одного зображення. Раніше це було дорогим задоволенням "клацати" все підряд. До того ж, не цікаво. Навіть тоді, як з'явилися цифрові фотоапарати, він все одно спочатку вибудовував ідеальний кадр.

Внук вінницького фотографа розповідає, що дідусь був справжнім фотолюбителем і ніколи не брав гроші за знімки. Навіть, коли фотографував весілля, знімки віддавав у подарунок молодятам.

Найстаріша фотографія представлена на виставці 1965 року. На ній зображені чоловіки, які грають у карти в дворі будинку.

– Ось човен, який він побачив на річці Південний Буг. Ось ліс. Він дуже любив фотографувати дерева. І ось, дивіться, йому вдалось передати колір стовбуру сосен, – вказуючи на зображення, розповідав Євгеній. – А ось ця фотографія брала участь та перемагала у багатьох всеукраїнських конкурсах. На ній зображена світловолоса дівчина у білому вбранні та на білому фоні. Фотографи зрозуміють, як це складно.

Переглядаючи експонати, можна помітити, що всі фото передають певну емоцію та відображають характер моделі.

– Бували випадки, коли до дідуся приходили на зйомку люди і говорили, що не в настрої. На це він їм відповідав, що нічого страшного і варто зафіксувати їх теперішній стан.

На виставці представлена серія із чотирьох фотографій, але одного зображення вінницької "каплички", яке було проявлене у різних стилях. Вони розрізняються за кольором, деякі зроблені у дзеркальному відображені.

– Дідусь також любив фотографувати жінок у легкому еротичному стилі. Для того, щоб передати жіночу красу виставляв правильне світло, тоді зображення не викликало жодних негативних емоцій. Бабуся довіряла та відносилась виключно як до творчості, – зазначає вінничанин. – Якби дідусь дожив до наших днів, вчора у них з бабусею була б 60-та річниця весілля.

Євгеній зазначає, що ніхто з рідних не перейняв захоплення дідуся незважаючи на те, що він у м'якій формі прививав любов до фотографії. Але бажання фотографувати все ж таки прийшло до нього у 37-річному віці.

– Для цієї виставки ми обрали 50 фотографій із 300. Це було дуже складно. Знадобилось близько тижня. Кожна фотографія унікальна. Вибираючи світлини хотілось показати, на що він був здатен. Ось це – моя найулюбленіша фотографія, – говорить Євгеній, вказуючи на зображення матері Наталії у 8-річному віці, якої вже немає в живих.

Кореспонденці Vlasno.info вінничанин розповів про цікавий знімок, роблячи який дідусь ризикував життям.

– Дідусь був бойовим льотчиком. Літав на літаку, який зараз встановлений на площі Космонавтів. Якось він навіть зробив фото винищувача, який летів поруч, будучи за штурвалом. Тоді зафіксувати об'єкт на такій швидкості було досить складно. Зараз точаться суперечки чи він сфотографував літак №12 чи №18.

На виставці вінничани можуть побачити старі фотоапарати, плівки, експонометр, збільшувач фотографій, хімічні речовини для проявлення фотографій, ванночки, світильники та інше.

Читайте також: Вінничанам показали життя Поділля у роки української революції.

Фото: Марія Маліновська