У Тульчині відкрили реконструйовану та оновлену музей-садибу автора легендарного "Щедрика" Миколи Леонтовича. Головна "фішка" музею - інтерактивні табло, що знаходяться біля стендів з експонатами. На них міститься інформація про життя автора, той чи інший експонат, світовий тур "Щедрика", історію Тульчина та біографію композитора. Крім, того в музеї є унікальні експонати, якими володів Леонтович, а частина садиби повністю відтворює побут початку ХХ-го століття. В яких умовах був створений головний Різдвяний хіт, бачив на власні очі кореспондент Vlasno.info.

Коли заходиш до музею, тебе зустрічає його господар Микола Леонтович, точніше його портрет, написаний невідомим художником за часів життя музиканта в 1912-му році.

Зліва весить оновлена карта, де позначені всі міста, села та містечка, де колись жив та працював композитор.

Музей можна умовно розділити на дві частини. Одна - інформаційні стенди, які розповідають про життя українського композитора, його творчість, світовий тур "Щедрика" 1919-го року.

Експозиції стендів зроблені в стилі мінімалізму. Експонати та опис до них розташовані, з першого погляду, в хаотичному порядку, але це лише на перший погляд. Таку візуальну елізію створюють контрастні шрифти, що зустрічають у експонатах і документах датованих різним часом. Один з центральних експонатів - привітання хорової капели з Нью-Йорку, яка відвідувала садибу. А ще збірка пісень Леонтовича, яку видали після смерті композитора та подарували його батьку.

Всі стенди облаштовані QR-кодами та інтерактивними touch-панелями. Сканування QR-кодів переносить відвідувача на офіційний сайт музею, де також можна пройти онлайн-екскурсію.

За допомогою інтерактивної панелі можна прочитати всю інформацію про біографію музиканта, історію міста Тульчин та навіть прослухати "Щедрика" в різних аранжировках та версіях, яких на даний час нараховується понад 300.

Друга частина музею - відтворений інтер'єр будинку автора найвідомішого в світі хорового твору початку ХХ-го століття. До 1980-х років у ньому жили дві доньки композитора, вони зберегли багато його речей композитора.

Серед експонатів ходять дівчата в строгих темно-синіх платтях з білим макраме. Це єпархіалки-семінаристки, які навчались у Леонтовича.

У музеї стіл є стіл, за яким працював композитор, валіза, з якою він ходив по селах та записував народні пісні, улюблений музичний інструмент - цитра. В тій самій кімнаті знаходиться кафедра з Тульчинського єпархіального жіночого училища, за якою викладав Микола Леонтович.

Інша кімната - повністю відтворена вітальня того часу. На полиці з книгами оригінальна збірка Шопена - улюбленого композитора Миколи Леонтовича.

Саме в цій кімнаті збиралась сім'я композитора за трапезою та тут приймали гостей. Серед відомих особистостей в ній бували Павло Тичина та Кирило Стеценко (відомий диригент та композитор - ред).

Збереглися оригінальний стіл та посуд, який подарували батьки подружжю композитора на весілля.

На стінах - малюнки сестри Леонтовича Вікторії, шкатулки та рамки вірізблені Дмитром Леонтовичем - батьком композитора.

На проект ревіталізації (відновлення - ред.) музею-садиби, в який також були включені нові наукові дослідження, утеплення приміщення, створення санвузла та відновлення території навколо музею, де ростуть дерева висаджені, донькою митця Галиною, витратили чотири мільйона гривень. З яких три - кошти Мінкульту та мільйон Тульчинської ОТГ.



Читайте також: Сільська громада на Вінниччині рятує пам'ятку світового значення

Фото: Андрій Оленін