У Вінниці знімали не один десяток художніх фільмів. Перше кіно у нашому місті було знято у 1925 році і мало назву «Єврейське щастя». Кінокартина передає становище єврейської бідноти, загнаної царським режимом за межу єврейської осілості. Головний герой фільму
Менахем–Мендл, роль якого зіграв Соломон Міхоелс, постійно шукав на чому можна заробити і кожен раз всі його плани зазнавали краху.

Як повідомляє кореспондент Vlasno.info, у радянські часи, а особливо у сталінську епоху, фільми мали характер пропаганди і цей фільм не був виключенням. У Російський імперії євреї, якщо вони були не хрещені, не могли займати високі посади. Єврейське населення, яке не мало вищої освіти, мало жити за смугою осілості у південних регіонах імперії. Тому на території сучасної Вінницької області майже половина населення були євреї. Радянська влада до євреїв ставилась більш менш лояльно. На той час багато керівників СРСР були єврейської національності: Троцький( Бронштейн), Каганович, Свердлов, Ягода, Камєнєв, Зінов'єв та інші.

«Єврейське щастя» знімалося у Бердичеві, Одесі та Вінниці. Наше місто для зйомок було обрано невипадково. Художник-постановник фільму Натан Альтман, який був відомий на весь світ, народився на Єрусалимці у Вінниці. Цей район дуже добре відображав життя єврейської бідноти і підходив по сценарію кінокартини. Все літо 1925 року знімальна група провела у Вінниці та у Бердичеві. У нашому місті кінокартину знімали на Єрусалимці, на єврейському ринку, де зараз знаходиться кінотеатр «Росія» та паромній переправі на Південному Бузі біля теперішнього Київського моста.









Зараз всі ці місця кардинально змінились під впливом часу. На місті єврейського ринку зараз знаходиться занедбана будівля кінотеатру «Росія».

Єрусалимка була повністю знесена бульдозерами під час німецької окупації Вінниці і від неї не залишилося ніякого сліду. Сьогодні тут знаходяться приватні будинки та багатоповерхівки, які були збудовані у післявоєнні роки.

– Я взагалі дивуюсь, як можна було повністю стерти цей район. Зараз ходиш по цих місцях у пошуках хоча б одного будинку тої епохи і не знаходиш нічого. Знаходяться тут тільки звичайні приватні будинки, як і на Старому місті, – каже вінничанин Денис.

Давно вже немає ні паромної переправи, ні коси на Південному Бузі. Був побудований міст та забудовано житловими будинками лівобережжя Південного Бугу.

Всі, хто бажає переглянуте німе кіно «Єврейське щастя», може це зробити тут.

Трагічно склалася доля актора Соломона Міхоєлса, який зіграв головну роль у «Єврейському щасті». На той час це був геніальний театральний актор, народний актор СРСР, керівник Московського єврейського театру. Всі, хто бував на його постановах, казали, що це щось неймовірне і він актор від Богу.

Вбивство Соломона Міхоєлса замовив особисто Сталін. Після війни він хворів, переніс інфаркт. Але про це ніхто не повинен був знати, адже «батько всіх народів» не міг хворіти. Але одного разу Сталін побачив, що американська преса пише, що він хворий і вирішив, що їм хтось зливає цю інформацію. Насправді, зарубіжні журналісти не бачили його кортежів у Москві, а сам вождь виглядав погано, тому логічно було припустити, що він захворів. Міністерство державної безпеки доповіло Сталіну, що це через родину Алілуєвих ( сім'я першої дружини Сталіна, яку він ненавидів) та двох вчених єврейського-антифашистського комітету, Соломон Міхоєлс доповідає американцям про здоров'я Сталіна. Тоді керівник СРСР покликав до себе у кабінет міністра держбезпеки та його заступника і вони вирішили вбити актора, замаскувавши це під автомобільну катастрофу.

У січні 1948 року Соломон Міхоєлс поїхав у Мінск, щоб там відібрати акторів для Сталінської премії. Там його заманили до себе працівники МДБ, сказавши йому, що їдуть на дачу міністра МДБ БССР Лаврентія Цанави. По дорозі напоїли стаканом спирту і викинувши з вантажного автомобіля переїхали його кілька разів. Потім тіло завантажили назад у автомобіль і викинули на одній із глухих вулиць Мінська. Місцева міліція зразу виявила, що сліди вбивства ведуть у міністерство держбезпеки БССР і тому кримінальна справа була закрита.

Після смерті Сталіна, Лаврентій Берія вирішив дослідити вбивство Соломона Міхоєлса. Були заарештовані всі учасники вбивства. Водій, який був за кермом вантажного автомобіля тієї жахливої ночі, прожив дуже довго і помер тільки півтора року тому.

Фото Влада Боднара