Днями фінішував Вінницький обласний заочний етап Всеукраїнського конкурсу серед школярів «Вишиванка дитячими руками». Його проводила обласна станція юннатів, повідомляє Vlasno.info.

За перемогу боролися 25 дітей із різних районів області, вихованці позашкільних закладів. Кращі визначалися у трьох номінаціях: «Козацькому роду нема переводу» (парубоча вишиванка), «Ой гарна, я гарна» (дівоча вишиванка) і «Лялька-українка» (вбрання для ляльок).

Як виявилося, найбільшою популярністю серед учасників користувалася номінація «Лялька-українка».

– Можливо, через те, що для цього треба використовувати менше матеріалу. Але пошити сорочку для ляльки також важко. Це кропітка робота, яку не виконаєш за пару вечорів. Вона займає від одного до декількох місяців, в залежності від наявності вільного часу у майстрині, – коментує координатор конкурсу Ірина Чупринко.

Учениця 6-го класу, вихованка гуртка Вінницького районного будинку дитячої та юнацької творчості Марина Бура посіла друге місце у категорії «Лялька-українка». Зрозуміло, її робота менша за розмірами звичайної вишиванки. І передбачена для того, щоб дитина могла використовувати її в своїх іграх.

Іншою призеркою у цій же категорії стала семикласниця Катерина Загоруй, вихованка гуртка «Народна вишивка» с. Кашперівка Козятинського району. За словами суддів, її виконання дуже цікаво, робота створена традиційними техніками – низзю і штабівкою.

А першість у вишиванках для ляльок виборола вихованка гуртка «Автентична вишивка та народне мистецтво» Дар'я Касперович. Свою роботу вона назвала патріотично – «Єднання».

Олена Загоруй, вихованка гуртка «Автентична вишивка та народне мистецтво» обласної станції юннатів виявилася серед кращих у номінації дівочих вишиванок. Вона невипадково назвала свій твір «Весна», бо у ньому присутні зелені кольори.

– Олена Загоруй прагнула передати у вишиванці весняний гарний настрій, і це їй вдалося, – прокоментувала Ірина Чупринко. – Її робота гарно виконана. Журі також оцінювало дотримання кольорової гамми відповідно до статі і віку.

Наталя Заріцька представила на конкурс вишиванки одразу в двох номінаціях – «Козацькому роду нема переводу» і «Ой гарна, я гарна». 12-річна дівчина займається у гуртку «Художня вишивка» Немирівського центру дитячої та юнацької творчості.

Наталю Заріцьку навчає керівник гуртка «Художньою вишивки» Світлана Книш. Вона повідомила, що дві вишиванки-переможниці створювалися півтора року.

– Їх виконували у техніках, які використовують переважно на Полтавщині. Там є лиштва, солов'їне вічко, мережки тощо. Це складні роботи. Вони дуже дорогі та унікальні. Адже повторити вишиванку практично не можливо. Це не картина, з якої можна зробити копію. Бо завжди відрізняються тканини, нитки тощо, – каже Світлана Книш.

Наталка Заріцька займається у гуртку третій рік. Вишиванки вона створювала спільно зі своєю наставницею, а також мамою.

– Ми допомагали і кроїти, і зшивати. Бо для дитині важко знайти на це багато часу. Але Наталя володіє всіма необхідними техніками, і більша частина вишита саме нею. І відрізнити, де робота дорослої людини, а де школярки, практично неможливо, – інформує Світлана Книш.

Яку вишиванку складніше створювати: чоловічу або жіночу?

– Парубоча є набагато складнішою, хоча й дещо меншою за розмірами. У ній використовується більше технік, додається спеціальні мереживо і квіточки, – пояснює Світлана Книш.

Найкращі вишиванки, які посіли 1-2 місця, пересилають до Києва, у Національний еколого-натуралістичний центр. Там відбуватиметься фінальний етап конкурсу і буде оформлена виставка до Дня вишиванки.

Читайте також:
«Перед фестивалем всі готелі в радіусі 50 кілометрів заброньовані» – голова ОТГ на Вінниччині.

Фото: Михайло Шахов та з сайту Lovely Life