Протягом двох років на військовому кладовищі у Варшаві проводилися археологічні розкопки. У ході таких робіт було ексгумовано останки 198 осіб, жертв комуністичного режиму 1944-1956 років. У 75 відсотків з них виявлено сліди катинського методу страти: постріл у потилицю. Своєрідний фотозвіт дворічної роботи археологів та антропологів над останками презентували у Вінницькому краєзнавчому музеї представники Польського Інституту Національної пам'ті. Автор виставки: Піотр Жицєньскі.

– Це виставка багатогранна. З одного боку показує історію, котра відбулася ще кілька десятків років тому, спротив радянському режиму польських патріотів, котрі не погодились на комуністичну пропозицію, підняли боротьбу з тою системою, – розповідає представник Польського Інституту Національної пам'яті Яцек Павловіч. – З іншого боку, ми бачимо історію того, як Польща пам'ятає своїх героїв, як їх шукає, в який спосіб проводяться пошукові, археологічні й антропологічні роботи.

Через фотовиставку показана історія чотирьох осіб, серед яких є і жінка, їхнє життя, молодість, роботу, смерть і те, як знайдено та добуто їхні рештки. Зараз у Варшаві є "Пантеон Героїв", куди цих людей перепоховано.

Також вінничани переглянули тематичний фільм, який поляки знімали в процесі пошукових робіт та розкопок. Польські археологи з екрану розповіли власні переживання того, як вони знаходили перші кістки, як їх видобували із землі, переповідали почуття, коли тримаєш у руках залишки героя своєї країни.

– Зараз у Польщі і, як бачу, і в Україні теж, є велика потреба віднайдення Національних Героїв, – підсумував Яцек Павловіч. – І це прекрасно й необхідно, адже вільні народи шукають своїх Героїв, шанують їх, правдивих Героїв, а не тих, котрих нам хотіли накинути совєти, наказували нам їх шанувати. Однак ті ідоли були зрадниками. А ми маємо шанувати тих, хто присвятив своє життя Польщі, Україні, чи загалом країнам Центрально-Східної Європи, яка була окупована совєтами.

Директор музею Катерина Висоцька зауважила, що ця виставка про історію польського народу буде цікавою для відвідувачів, адже вінницькі події інколи називають "українською Катинню", а у центральному міському парку, за словами очевидців, досі знаходяться могили закатованих.

– Думаю, що така виставка у Вінниці спонукає місцеву еліту та пересічних мешканців задуматися і над власною історією, – акцентував віце-консул Генконсульства Республіки Польща у Вінниці Войцех Мрозовський.

Виставка діятиме у кразнавчому музеї до 30 жовтня. Всі охочі зможуть відвідати експозицію до 30 жовтня у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Довідка: У 1944-1956 роках на полі "Л" повонзковського військового кладовища у Варшаві поховано останки близько 300 в'язнів, які були визнані комуністичним апаратом безпеки особами особливо небезпечними для держави. Про їх поховання свідомо не згадується у головній кладовищній книзі. Тіла страчених спочатку перевозили з в'язниці однокінним возом, а потім — вантажівкою. Тіла кидали до зазделегідь підготовлених ям, після чого їх швидко засипали та вирівнювали поверхню. В середині 50-х років поле в'язничних поховань прикрито шаром привезеної землі та щебеню. Офіційним приводом для початку робіт вказано необхідність вирівняння різниць між рівнями кладовищ – вищерозташованим військовим кладовищем та комунальним кладовищем.


Фото Людмили Кліщук