Жителі «Можайки» у Вінниці труяться димом із асфальтобетонного заводу, який працює ще з 1956 року. Більше п'яти років місцеві жителі намагаються добитися від влади, звернути увагу на екологічну проблему, але все марно, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

До редакції Vlasno.info звернулися люди, які працюють у мікрорайоні «Можайка». Скаржилися на страшенний сморід та чорний дим, який огорнув всю околицю. Люди стверджують, що терпіти такі «труєння» уже просто нема сил. Вони зверталися в екологію, але однозначної відповіді там не дали, сказали писати звернення.

— Ми куди тільки уже не зверталися, але все марно. Вчора зателефонували в екологію, то сказали написати їм звернення, щоб все було офіційно. Уже неможливо це стерпіти. Він і раніше чадів, але ж не так сильно. Сьогодні ледве не знудило від цього запаху, а вночі взагалі сильно тхне. Це що ж виходить, то вода жахливо тхнула, а тепер уже і цей завод. Нас витруїти хочуть, так виходить, — скаржиться Вікторія Лукашова.


Журналіст поспілкувалася із місцевими жителями щодо того, чи дійсно Вінницький асфальтобетонний завод заважає жити. Склалося таке враження, що люди уже стомилися скаржитися. Помітно, що місцеві жителі уже у відчаї, але на стільки звикли до постійно закритих вікон та смороду, який пронизав усе навкруги, що періодичні хмари чорного диму уже ніхто не помічає.

— Я чув, що воняло сильно, але не бачив, був у хаті. Тут сморід стоїть постійно. Уже скільки дзвонили, писали і в екологію, і на гарячу лінію, і журналісти писали, але ніякого толку. Ми уже якщо бачимо, що миють дорогу, то це означає, що їде хтось із влади дивитися. Але що, вони походили, подивилися, сіли і поїхали. [...] Це Чорнобиль маленького типу.., — розповідає чоловік, який живе навпроти воріт заводу, але не називається, каже, що все одно нічого не допоможе.

Місцеві жителі зазначають, що перед виборами депутати завжди обіцяють перенести завод, обіцяють, що все буде добре, спочатку люди вірили, голосували, робили все, щоб позбутися цієї екологічної катастрофи та марно. Як тільки закінчувались вибори про них, жителів «Можайки» одразу забували.

Асфальтний завод належить до об'єктів першого класу небезпеки і передбачає наявність кілометрової санітарно-захисної зони, але біля Вінницького заводу цієї норми не дотрималися ще в радянські часи. Там будинки розміщені через паркан від заводу.

Керівники заводу наполягають на тому, що спочатку побудували завод, а потім уже будинки понабудовували, хоча місцеві жителі запевняють, що жили там ще коли заводу не було і в планах.

Неподалік заводу знаходиться міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. Ми поспілкувалися із її працівниками. Вона зазначають, що «запахи» із заводу до них не долітають.

— У нас тут своїх запахів вистачає, – зазначають лікарі.

Натомість, Вікторія Лукашова, яка нещодавно зайнялася цією проблемою ще має сили і ентузіазм, тому вірить, що цю проблему можна побороти, на відміну від місцевих жителів. Вона таки напише заяви в екологію та в інші інстанції, пов'язані з екологічною безпекою міста.

Фото Ольги Бунич