Трагічний випадок розхвилював вінницьких школярів. На їх очах помирала собака, і вони телефонували в усі інстанції, щоб хтось приїхав на допомогу. Але рятівників так і не дочекались. Собака померла.

– Ми пережили шок. І не тільки від того, що жива істота мучиться, а ми не можемо нічим допомогти. Вразила байдужість дорослих. Ми дзвонили у декілька приватних ветеринарних клінік, але ті під різними приводами відмовлялись приїхати. В одних операція, в інших транспорту немає, а треті просто збивали дзвінки, коли дізнались про цю ситуацію і вимкнули телефон, – згадує події 13 травня 16-річна Світлана. – Нарешті підказали телефонувати на "Цілодобову варту". Там сказали чекати допомоги.

Заступник начальник відділу оперативного реагування "Цілодобова варта" Вінницької міської ради Іван Курпель зазначив, що дзвінок, дійсно, був.

– Ми його переадресували на собачий притулок. Там сказали, що вже виїжджають на місце події. На жаль, у нас немає комунальної ветеринарної клініки. Покладаємось тільки на цю громадську організацію, – каже він.

Працівники притулку виїхали на місце події, але по дорозі машина поламалась.

– Я ледь не плакала. Хотілося врятувати собаку. Довелось зв'язуватись по телефону і просити когось із дорослих самотужки якось допомогти тварині. Можна зробити елементарні речі — напоїти її атоксилом або смектою, щоб очищався організм. Адже за всіма ознаками, собаку отруїли. Скоріш за все миш'яком або протитуберкульозними препаратами, – запевняє керуюча притулком Тетяна. – Але жінка, яка зі мною розмовляла, відмовилась це робити через те, що собака безпритульна.

Втім, школярі, які були на місці, та фіксували все, що відбувалось, на фото і відео, стверджують, що усі боялись підходити до собаки. Адже вона час від часу вскакувала, дуже скавучала, з рота в неї текла слина. Хтось припустив, що це може бути сказ.

– Ні, сказ по-іншому проявляється, – заспокоює Тетяна. – Це водобоязнь, судоми на морді, а не у всьому тілі. При отруєнні ж тварина дуже мучиться, вона підстрибує, заглядає в очі людині, але не кидається на людину. Мені здається, навіть якби автомобіль не поламався, і ми приїхали, допомогти цій собаці вже не змогли б. Тому що судоми свідчать про те, що мозок почав руйнуватись. Дуже жаль тварину. Тільки невідомо, хто її отруїв.

Представники притулку вже не застали на місці події ні натовпу школярів, ні труп тварини. Учні повідомили, що приїхала якась жінка, не представилась, звідки вона. Сказала лише, що вона ветеринар, і її сюди направив начальник. Діти попросили забрати хворого пса, що бігав неподалік, але ветеринар забрала тільки померлу тварину. Хто насправді забрав труп собаки, і в кого тепер дізнатись причини смерті собаки, невідомо.

Водночас батьки школярів стурбовані таким перебігом подій. Адже діти пережили стрес. Одна з дівчат навіть валер'янку пила, поки знаходилась біля собаки, щоб перестати плакати.

– Реакція на стрес може бути різна у кожної окремої дитини. У когось підніметься тривожність, хтось замкнеться в собі. Важче його переносять молодші. Десятикласників можна назвати майже дорослими, тому у них все має обійтись без психологічних травм, – наголошує вінницький психолог-психотерапевт Валентина Матвєєва. – В будь-якому випадку батьки мають заспокоїти дитину, пригорнути до себе, поговорити. Навіть якщо син чи донька не розказує про проблему, але в дитини трясуться руки, запинається голос, сльози течуть або що, це вже ознака стресу. Можна дати чаю заспокійливого, побесідувати про мінливий світ, пояснити, що не завжди він складається тільки з доброго. І що конкретно від дитини не залежав результат. На сполох потрібно бити тільки тоді, коли протягом двох тижнів ця тема залишається для дитини актуальною. Вона погано спить, погано їсть, і постійно згадує цей випадок. Тоді краще звернутись до психолога.

Відео події дивіться за посиланнями: http://vk.com/video186581009_171423777, http://vk.com/video178172004_171305286http://vk.com/video178172004_171305286