Півтора року тому Піщанку сколихнула страшна новина: вночі 28 грудня, після шкільного маскарадного вечора, неподалік власного будинку п'яний водій на смерть збив 50-річну завучку школи Олену Гатинюк. Тіло жінки було настільки понівеченим, що не можна було розгледіти жодного живого місця. Від удару половина голови була зчесана вщент. Минуло два роки, а водій досі на волі – їздить на тій самій машині тими самими вулицями, щоправда, уже без прав, бо їх у нього забрали. Про подробиці ситуації редакції газети повідомила колега загиблої Любов Хворостовська.

Вчительку збили після шкільного новорічного балу

– Разом з Оленою працювали разом 30 років. Пам'ятаю, як у 80-х роках ми познайомились, здружились, стали кумами. Вона завжди була дуже хорошою вчителькою молодших класів, дуже любила дітей. Останні кілька років працювала завучем з виховної роботи, писала вірші, проводила чудові літературні й розважальні заходи. Коли в школі дізнались про цю трагедію, то не лише вчителі, а й діти не могли стримувати сліз. Перший час після трагедії я навіть сама не могла прийти в себе, так ця трагедія «пекла» в мене в грудях, – розповідає Любов Хворостовська. – Коли справу передали до слідчих, усе тримала на контролі, відвідувала всі судові засідання, особисто говорила зі свідками й бачила, як вони змінювали свої свідчення. Там я дізналась, що відразу після трагедії водій поїхав на кордон з Молдовою. Там прикордонники його не пропустили, побачивши, що він у стані алкогольного сп'яніння. Розповідали про це в перших показах, наголошуючи, що водій поводився неадекватно й навіть не міг вийти з машини, коли його про це попросили. Пізніше вони змінили свої покази, говорячи, що не пам'ятають, який він був.

Зміна свідчень водія

Водій зловісної машини тричі змінював свої свідчення в суді й жодного разу не підійшов особисто до родичів померлої жінки.

– Я особисто підходила до відповідача після судових засідань, не сварилась, а намагалась поговорити. Зверталась до нього по-людськи, просила, щоб він хоча б вибачення в родини попросив, на що він навіть не мав бажання мені відповідати. Вбиває цинізм цієї людини, яка знаючи, яке горе вчинила, починає викручуватись. За весь період він тричі міняв свідчення. Спочатку він розповідав, що не бачив людини й думав, що наїхав на камінь. Потім розповідав, що не побачив її, а коли збив, злякався, поїхав додому й напився. Уже востаннє він каже, що бачив перед собою жінку й намагався її об'їхати, але це не вийшло, тому й трапилась трагедія. Але ми всі бачили те понівечене тіло, на якому не було жодного живого місця. Судмедексперти говорили, що в неї абсолютно всі органи розірвано. Про що можна говорити, коли її речі від удару відлетіли від неї більше ніж на 100 метрів. Шапка була в одній стороні, а сумка зовсім в іншій, а штани від удару розірвались і врізались у тіло, – говорить Любов. – Речі загиблої лише нещодавно передали на експертизу, аби переконатися, з якою точно швидкістю їхав водій.

Чоловік досі переживає через смерть коханої дружини

Попри те, що минуло вже понад півтора року, чоловік загиблої Анатолій Гатинюк у повному відчаї. Сумує за дружиною й не може втримати сліз навіть на судових засіданнях. Разом з Оленою він у шлюбі прожив 32 роки. Родина виховувала двох синів.

– Як сьогодні пам'ятаю ту страшну ніч, саме приїхав наш молодший син з навчання. Я його зустрів, прийшов додому, розпалив у хаті й чекав жінку. Близько 11 години ночі я вийшов перекурити, коли почув на подвір'ї крики племінника, який працює дільничним. Він подивився на мене й сказав, що Лєну вбили. У мене аж мову відняло. Не пам'ятаю, як прибіг до того місця. Побачив міліцію, швидку й Лєну, яка була вся в крові. Це було так страшно, що я нікому не побажав би таке пережити. На її бідному тілі не було ні одного місця без крові, одяг був подертий, сумочка валялась далеко в стороні. Я хотів забрати її, але довелось чекати до четвертої ранку криміналіста з Вінниці. Тоді її забрали й повезли в Крижопільський морг. На ранок я дізнався, що прикордонники зловили чоловіка, який намагався перетнути кордон, на машині були сліди від удару. Після цього всього цей вбивця навіть не бажав зі мною говорити, сусідам розказував, що він зовсім не був за кермом. Перед самим похороном до моєї тещі приїхав брат водія й дав 12 тисяч на похорон. Якби він давав їх мені, я б їх зовсім не брав, бо мені не треба від них цих подачок. Я вважаю, що він має бути покараним, а не їздити машиною по цій дорозі, на якій вбив людину, – крізь сльози каже Анатолій Гатинюк.
Судові розгляди «потонули» в експертизах, а кримінальне провадження... загубили в Києві

За кермом цієї зловісної машини був місцевий мешканець Григорій Марківський, якого в Піщанці знають усі водії, оскільки він ремонтує автомобілі. Також він має фірму з виготовлення надгробків.

Нам вдалося поспілкуватися з адвокатом водія Романом Щитніцьким, який нам заявив, що без його згоди обвинувачений не буде спілкуватись з журналістами. Сам адвокат коментувати ситуацію відмовився, посилаючись на те, що перебуває у відпустці.

У пошуках правди ми звернулися до суду, де так довго та безрезультатно розглядають цю справу. Вдалося встановити, що судові засідання неодноразово переносили у зв'язку з неявкою свідків. Суддя в даній справі двічі ухвалював рішення про примусове залучення свідків.

– На даний час кримінальне провадження не розглянуте у зв'язку з тим, що під час судового розгляду до суду надійшли письмові клопотання представника потерпілих та прокурора про призначення у справі комплексної судової, автотехнічної, транспортно-трасологічної та судово-медичної експертиз. При дослідженні проведених у справі криміналістичних судових експертиз було виявлено низку суперечностей, які мають важливе й принципове значення для встановлення дійсних обставин дорожньо-транспортної пригоди та для встановлення винуватості чи невинуватості Марківського Г. І. у вчинені ДТП. За таких обставин виникла необхідність проведення комплексних експертиз. Станом на 11 липня 2017 року кримінальне провадження з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ще не повернули, – коментує виконуючий обов'язки голови Крижопільського суду В. Зарічанський.

Тим часом, у Піщанці всі, хто знав загиблу вчительку, б'ють на сполох: кажуть, що справу зумисне «заговорюють», щоб про неї швидше забули, а горе-водій, за словами місцевих, досі роз'їжджає селищем на автівці, що свого часу була в крові загиблої вчительки.

Фото надане родиною Ольги Гатинюк