Кривава трагедія сталася у селі Миролюбівка Піщанського району Вінниччини недільного ранку 29 березня. 25-річний Вадим вбив свого 40-річного тестя Анатолія, дружину-однолітку Альбіну, а потім застрелився сам. Мешканці Миролюбівки розповідають, що досі не було в них таких конфліктів. Мовляв, всі їх вважали нормальною родиною. Роботи в них не було, але тримали господарство. Напередодні, 27 березня, чомусь посварились і Альбіна завезла двох дітей до батьків у село Рудницьке.

– А у неділю вона приїхала з мамою і вітчимом, щоб забрати свої речі і частину господарства, – розповідає секретар Рудницької сільради Галина Гичка. – Я сама з Миролюбівки, то мені не раз розказували, що Вадим ображав Альбінку, а дітей рушницею лякав. Він тільки торік отримав по закону цю мисливську рушницю. Видно, не захотіла Альбінка більше терпіти, вирішила з ним розійтись.

Близько 11-ї години 29 березня до будинку Альбіни і Вадима під'їхали дві машини: легкова та вантажопасажирський мікроавтобус. Першою у помешкання зайшла Любов, мати Альбіни.

– Там з господарем пиячили ще двоє місцевих чоловіків, – говорить начальник сектору зв'язків з громадськістю управління міліції у Вінницькій області Анна Олійник. – Господар відштовхнув тещу, вийшов на вулицю з рушницею і двома пострілами по черзі застрелив тестя та дружину. Погрожував також тим чоловікам, що залишились в будинку. Але ті якось випросились і втекли. Потім скоїв самогубство з тієї самої мисливської рушниці, яка була на нього зареєстрована.

Свідки цих подій зауважують, що Вадим був у такому неадекватному стані, що намагався вбити усіх, хто попадався йому на шляху. Усього зробив п'ять пострілів.

– Ми приїхали, бо Толя попросив. Ми з ним товаришували, добрий був чоловік. На станції Рудниця працювали на "Плазматеку", до того, як він у зону АТО пішов. Півроку там був, тоді ще у госпіталі лежав, бо проблеми з хребтом та ногою були. То трохи шкутильгав, – каже Григорій Поліщук з села Рудницьке. Приїхав на "Жигулях" допомогти перевезти одяг та особисті речі. – Альбіна говорила, що домовилась з Вадимом про розподіл майна: вона забирає корову і теля, а Вадиму залишається кінь, хата, лоша, мотоцикл. Ми з водієм буса стояли на вулиці, Альбіна з Толею на подвір'ї. Толя якраз допалив цигарку і хотів заходити в хату, аж тут Вадим вибігає з рушницею. Люба розказувала, що коли він її штовхнув, крикнув: "Де той кривий?", це про Толю, схопив рушницю і вибіг на двір. Встрелив Толі майже в упор кудись в живіт. Той ойкнув, ще два кроки зробив і впав. Вадим не любив Толю, бо трохи боявся його. Толя завжди захищав Альбіну, коли вона скаржилась, що Вадим її б'є.

За словами Григорія Володимировича, Любов вибігла, кинулась до Анатолія, ще живого, почала голосити. Альбіна кричала чоловікові: "Що ти робиш? Спинися!" Але Вадим навів рушницю на дружину, та почала тікати, але не встигла, куля вразила її на смерть.

– Тоді вже й до нас взявся. Попрямував у наш бік, і став перезаряджати рушницю. Водій буса скочив у машину і став швидко заднім ходом від'їжджати, а я у поле побіг, бо до машини не встиг би добратись, він би мене завалив, – згадує Поліщук. – Навздогін нам зробив-таки два постріли, а п'ятий ми почули вже з будинку. Зразу викликали міліцію. Виявилось, що він прив'язав рушницю до дверей, на курок начепив мотузку. А тоді просто потягнув дуло на себе, мотузка натягнулась і рушниця вистрелила йому в голову. Кажуть, постріл був такий потужний, що мізки навіть повибивало.

У Альбіни та Вадима залишилось двоє дітей: 4-річний хлопчик та 6-річна дівчинка. За попередніми даними, будуть жити разом з бабусею Любов'ю Анатоліївною, яка виховує спільну з Анатолієм 15-річну доньку.