Вчора затримали керівника служби у справах дітей Могилів-Подільської райдержадміністрації на хабарі. Чиновниця вимагала 12 тисяч гривень у матері-виховательки будинку сімейного типу з села Липчани Могилів-Подільського району Вінниччини.

— Ця посадова особа вирішила, що кошти, які виділяються на дітей, мати-вихователька отримує неправомірно, — зазначає Могилів-Подільський міжрайонний прокурор Богдан Цвігун. — Розповіла, що чекає жінку, якщо вона не дасть хабар. Попередила, що всі отримані від держави гроші їй прийдеться повернути в бюджет. Ми вдячні цій матері-виховательці, що звернулась до правоохоронних органів і погодилась з нами співпрацювати. Адже до нас доходила інформація, що ця посадова особа неодноразово вимагала хабарі й за усиновлення, й за інше. Але затримати ми її не могли, фактів не було. Можливо, в процесі слідства звернуться й інші громадяни, які знають ганебні факти вимагання грошей цією або іншою посадовою особою. Всі повинні знати, що ми відкриті до людей і готові співпрацювати. І це перший випадок з працівником РДА у нашому районі.

Чиновницю затримали одразу після отримання хабара, коли та виходила з мікроавтобуса, що належить цивільному чоловікові матері-виховательки. Машина стояла неподалік Могилів-Подільської райдержадміністрації. 12 тисяч гривень лежали у сумочці хабарниці.

— Саме в автомобілі відбулась передача коштів. До цього моменту жінки кілька разів зустрічались, обговорювали усі подробиці, — продовжує Богдан Олександрович. — Всі купюри, як і належить, були помічені спеціальною фарбою. Зараз затримана знаходиться під вартою. Ми вносимо клопотання, щоб і надалі суд підтвердив таку міру запобіжного заходу. Адже ця посадова особа може тиснути на потерпілих.

У Могилів-Подільському районі існує два будинки сімейного типу. Один — у селі Немія, створений у 2008 році, там виховують семеро дітей. У Липчанах заснований минулого року.

— Два роки тому ми переїхали на Вінниччину з Павлограду Дніпропетровської області, що у 140 кілометрах від Донецька. Якраз встигли виїхати до початку бойових дій на Сході. А Павлоград на кордоні, обстановка там дуже напружена. То мені знайомі досі говорять, що я звідкись знала про те, що буде війна, — розповідає мати-вихователька Яна Костюкова. — Тоді у мене була одна власна дитина і двоє прийомних. Переїхали, бо клімат не підходив. Лікарі попередили, що хронічний риніт у дитини в місті, де знаходиться хімічний комбінат, вилікувати дуже важко. А тут повітря дуже чисте і надзвичайно гарна природа. Згодом дізналась, що є шестеро дітей з однієї родини, яких можуть "розкидати" по різних установам. Тоді вирішила забрати їх. Довго вагалась, бо діти різного віку, від трьох до 15 років. Але все вийшло на добре. Старша дівчинка у всьому мені допомагає, всі дітки дуже хороші.

На закупівлю ліжок і шаф довелось займати гроші. Також — на одяг та взуття.

— Дуже допоміг нам тоді священик з Ново-Дністровського. Адже діток привезли до нас майже голих і босих, — зізнається Яна Олександрівна. — Але потихеньку викрутились, зараз у нас все гаразд. Звісно, тих 2400 гривень на дитину не вистачає при таких цінах, та ми навчились економити і раціонально їх використовувати.

У службі у справах дітей Вінницької облдержадміністрації зауважують, що в будинках сімейного типу ніхто не може вимагати фінансових звітів. Контроль проводиться опосередковано і тільки спеціалістом соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, який прикріплений до цієї родини та здійснює супровід. Мовляв, спеціаліст просто спостерігає, чи достатньо діти забезпечені всім необхідним та в яких умовах живуть. Втім, соцслужби більше консультують, допомагають, а не контролюють. Батьки будинків сімейного типу звітують один раз на рік перед комісією, куди входять й представники освіти та охорони здоров'я. Розповідають, як вони проводили виховну роботу з дітьми протягом року.


Фото прес-служби УМВС України у Вінницькій області