Відучора стартував набір до кіберполіції. За результатами конкурсу до новоствореної структури відберуть найкращих фахівців у сфері кібербезпеки. Атестаційний конкурс для всіх майбутніх кіберполіцейських розпочнеться з 26 жовтня. Про це написав на своїй сторінці у мережі ФБ міністр МВС України Арсен Аваков. Доки триває набір у нову структуру, боротьбу із злочинами у мережі Інтернет продовжує здійснювати відділ по боротьбі із кіберзлочинністю УМВС України у Вінницькій області.

Його начальник Володимир Плотиця розповідає, що лише за 8 місяців цього року на Вінниччині зареєстровано понад 130 кримінальних проваджень з використанням високих технологій або вчинених через мережу Інтернет. Третина — шахрайства. І щороку кількість таких злочинів зростає.

Фото Тетяни Куц

— У школах дітей сьогодні навчають правилам дорожнього руху, працювати з різними приладами, але не вчать правилам безпеки в мережі Інтернет. Досить часто брак таких знань і навичок призводить до того, що діти та їх батьки стають жертвами злочинців. Необхідно переглянути шкільну програму і запровадити курс кібербезпеки нарівні із охороною життєдіяльності людини, — зазначає начальник відділу по боротьбі із кіберзлочинністю УМВС України у Вінницькій області.

Програми-шахраї

Вінничанка Катерина розповідає, як майже попалась на гачок таких злочинців.

— Сиджу в Інтернеті, шукаю інформацію. Раптом з'являється вікно з порно-відео, — розповідає Катерина. — Хочу вікно закрити, а воно намертво застрягло. І водночас випливає інше вікно. А там все по-серйозному. Що я, мовляв, скоїла злочин, який кваліфікується як перегляд і поширення порнографії. І що СБУ внесла мої дані в єдиний реєстр чогось там і що протягом 12 годин я повинна сплатити штраф в розмірі 850 грн. за вказаним мобільним номером.

Для Катерини ця історія не завершилась втратою грошей. Жінка одразу поставила під сумнів повідомлення. Адже номер телефону, та сайт були російськими. Однак, не всі користувачі Інтернет такі уважні.

— Всі шахрайства націлені на одне: використання довіри особи, а в подальшому — завдання їй матеріального збитку, — коментує ситуацію Володимир Плотиця. — В даному випадку це розроблена вірусна програма.

В умовах широкого використання мережі Інтернет потрапити на ту чи іншу вірусну програму елементарно. Однак проплатите ви гроші чи ні, а вірус все одно залишиться в комп'ютері. Вихід один — перепрограмувати.

Програми-шпигуни

Існують і віруси, спрямовані на знищення або отримання інформації. Так діє і широко відомий троянський вірус. Коли він потрапляє на системний блок, його програма націлена на отримання інформації. В подальшому злочинці можуть використати ці дані для вчинення злочинів.

За словами пана Володимира, кілька таких випадків повторюється в області щороку. Ряд підприємців і установ потрапляють в ситуацію, коли з їх рахунків незрозуміло яким чином перераховуються кошти.

— Шахрайств в Інтернеті безліч, — каже підполковник міліції. — Вони постійно змінюються. Однак, без отримання конфіденційних даних особи, без отримання доступу до її рахунку, без її добровільних дій злочинець нічого не зробить. Варіанти лише два: або довіряючи шахраєві, ви самі надасте йому ці дані, або використовуючи певні продукти програмного забезпечення, він в вас їх викраде.
Для того, аби вберегтись від таких випадків, потрібно своєчасно оновлювати антивірусні програми. Якщо на пошту надійшов незрозумілий лист, перевірте його насамперед на наявність вірусу.

Язик мій, ворог мій

Часто ми навіть не замислившись, даємо підказки злодіям. Спілкуємося, висловлюємося, розповідаємо у соціальних мережах, що нам подобається, а що ні. Самі складаємо свій психологічний портрет, не приховуємо наші слабкості і зацікавленості. Озброєні такою інформацію, злочинці можуть з легкістю грати на наших почуттях.

— Соціальні мережі Однокласники і ВК адмініструються в Росії, — каже Володимир Плотиця. — І отримати інформацію, зокрема, ІР- адресу непросто. Це ускладнює розслідування.

Розумний шопінг

Любителям пошопінгувати в Інтернеті варто бути уважними до назв сайтів. Іноді шахраї створюють фейкові сайти. Від розкручених брендових вони можуть відрізнятися лише однією буквою у назві. Однак, помітити це може лише уважний користувач.

Насторожувати має також те, що особа, з якою ви спілкуєтеся, пропонує перерахувати кошти за товар на банківську картку іншої особи. Часто такі банківські картки відкривають на людей, які не мають постійного місця проживання або втратили паспорти. Навіть коли правоохоронці встановлюють власника банківської картки, з'ясовується, що людина не володіла цією карткою або передала її невстановленим особам за винагороду.

Спіткати халепа може і тих, хто щось продає. Іноді злочинець, видаючи себе за покупця каже, що не може провести платіж, бо в нього збій, чи ще якась причина. Заговоривши жертву, шахрай переконує її підійти до банкомата, набрати код, операцію. В результаті такий продавець не отримує кошти, а списує зі свого рахунку.

Справа на мільйон

Влітку цього року правоохоронці затримали злочинну групу з 4 осіб, яка створивши 2 сайти у мережі Інтернет, збувала так звані біологічно активні добавки для схуднення. Протягом року злочинці нанесли понад мільйон збитків. Лікарський засіб купували в аптеці за 50 гривень, а потім перепаковували і пропонували вже як біодобавки за ціною 500 гривень. Аби товар йшов «на ура», самі собі рейтинги піднімали на сайті, писали похвальні вислови на кшталт: "Дякую. Схуд на 10 кг.»

Вбереже ліміт

Досить часто трапляються випадки, коли шахраї різними способами отримують доступ до банківських карток, пін-кодів, електронних ключів. Це може статися у будь-який момент. Коли ви розраховувалися карткою у магазині або користувалися банкоматом. Злочинці сканують дані за допомогою накладок на клавіатуру, встановлюють підставні банкомати, потайні відеокамери, чіпи.

Це дає їм можливості красти з рахунків своїх жертв колосальні кошти. Іноді мільйони. Проте, цьому, кажуть у відділі по боротьбі із кіберзлочинністю, можна запобігти. Правоохоронці радять активувати таку послугу як ліміт операцій. Кожен знає свої щоденні витрати. Тож, варто поставити ліміт на цю суму. Крім того, встановити додаткове підтвердження операції умовним словом.

— У банку немає повноважень звертати увагу на те, що клієнт вперше знімає таку велику суму, — каже начальник відділу по боротьбі з кіберзлочинністю. — Безпека банку не завжди відслідковує і спрацьовує на те, що дана операція здійснена з іншої IP- адреси. Якщо обмежень немає, електронний ключ підійшов, банк проводить операцію не попереджаючи. Коли йде таке втручання, зовні це виглядає як збій програми. Система підвисає. В цей момент людина не може вплинути на операцію, не може натиснути, відмінити операцію. Причому, часто підприємці думають, що проблема з комп'ютером і викликають програміста. Комп'ютер перезавантажують і, як результат, знищують всі докази: звідки втручання, куди кошти направлені.

Банківський лікнеп

Іноді до клієнтів під виглядом працівників банків телефонують і повідомляють, що нібито щойно шахраї намагалися зняти гроші з їх рахунку. Далі пропонують звіритися і продиктувати номер картки. В результаті люди дають номер картки, свої персональні дані. Шахраї отримують доступ до картки і знімають кошти.

Тому банківські установи мають пояснювати клієнтам, як повинні діяти їх працівники. Яким чином має відбуватися спілкування телефоном чи при особистій зустрічі.

Потрібні законодавчі зміни

Правоохоронці кажуть, що злочини з використанням високих технологій важко розкривати. Ускладнює роботу те, що в 80-90% випадків злочинці перебувають в інших областях. Часто злочини розробляються або готуються за кордоном. Відсутність угод про співпрацю та правову допомогу в розслідуванні з багатьма країнами і невідповідність законодавств спричиняє низку проблем в швидкості розслідування.

Для того, щоб відслідкувати той чи інший злочинний ланцюжок за кордоном, або отримати відповідь на запит з-за кордону, може піти півроку. Тоді як злочин вчиняється за секунди.

Кримінально-процесуальний кодекс потребує змін. В нинішньому вигляді він зв'язує роботу оперативників по руках.

— Коли ти пояснюєш агенту ФБР, що для того, аби дізнатися, де злочинець отримував паспорт, потрібно звернутися до керівництва із запитом і поставити відповідну печатку, посилаючись на кримінальне провадження, а потім відправити цей запит звичайним листом, навіть не електронним... Він не може цього зрозуміти. За кордоном на це все йде лише 20 секунд, — коментує ситуацію начальник відділу по боротьбі із кіберзлочинністю Володимир Плотиця. — Думаю, з часом і в нас до цього дійдуть.


Головне фото: zn.ua