Вчора разом з громадськими активістами та у присутності правоохоронців заселяли родину Мігальчинських. Спеціально для цього з Києва приїхала Ірма Крат, яка представилась журналісткою. Вона дорікали вінничанам, чому самі не змогли "вирулити" цю ситуацію, коли під час опалювального сезону просто на вулицю виселили трьох неповнолітніх дітей.

– Мене це найбільше обурило. І ці бандити власноруч одягли шестирічних діток і виставили з матір'ю за поріг, а у журналіста видання "20 хвилин" відібрали камеру, – емоційно розповідає Ірма. – А все через іпотечний кредит. Мігальчинські у 2007 році продали однокімнатку і взяли кредит 50 тисяч доларів, щоб придбати "двушку", бо в них мала народитись двійня. Відразу вносять 35 тисяч доларів, а потім ще 10 тисяч доларів протягом останніх п'яти років, тому що через проблеми зі здоров'ям новонароджених всі гроші йшли на їх лікування. Сумарно вони віддали 45 тисяч доларів. Кредит брали на 30 років, тобто термін дії договору до 2037 року. А ПриватБанк без відома власників квартири перепродав кредит іншій особі, а родину виселили.

Втім, у ПриватБанку зауважують, що у чинному законодавсті України відсутня пряма заборона на виселення сімей з неповнолітніми дітьми.

– Такі дії здійснюються лише за рішенням суду за участю органів опіки та піклування, – підкреслює керівник прес-офісу Вінницької філії ПриватБанку Ірина Ярошинська. – Якщо суд вирішив виселити неповнолітніх дітей, то ці питання потрібно було оскаржувати у судовому порядку.

Також у банку зауважують, що рішення щодо виселення суд прийняв 2014-го року. Впродовж року у родини була можливість піти на контакт з банком щодо оформлення реструктуризації боргу.

– Однак родина цього не зробила. І через рік, у серпні 2015 року, Державна виконавча служба отримала документи на проведення виселення, яке відбулося 29 жовтня, – коментує Ірина Ярошинська. – Ухвалу Вищого спеціалізованого суду про призупинення виконання рішення суду від 15 травня 2015 року банк отримав 6 листопада. Але на цей момент рішення попереднього суду вже було виконано.

11 листопада близько 15.15 до під'їзду будинку, звідки виселили Мігальчинських, підходить два правоохоронці. Ірма показує їм рішення Вищого спеціалізованого суду.

– Так що ми зараз просто виконаємо рішення суду. Все по закону. Хоча в цьому випадку мені плювати на закон, коли дітки залишились без житла і ночують на вокзалі. Я після зони АТО і полону ніяких бандитів не боюсь. Вперед! – звертається до всіх присутніх і першою рушає на третій поверх п'ятиповерхівки.




Металеві двері квартири на перший погляд опечатані, але з одного боку папірці відклеєні. Ірма стукає у двері, з квартирі озивається працівник охоронної фірми. Відкривати двері відмовляється без свого керівництва та представника банку. Довгі перемовини ні до чого не призводять, охоронник тільки каже, що має під'їхати його начальник. Ірма викликає слюсаря, щоб відкрив двері. Той довго розбирає замок, але один із замків не піддається. У сусідів просить болгарку, щоб різати двері. Микола Мігальчинський попереджає охоронника, що йому прийдеться відшкодовувати вартість дверей, якщо він не відкриє. Двері вирізають.

– Не бійтесь, не біжить, ніхто Вас бити не буде, – кричить услід міцному майже двометровому охороннику Ірма, який йде на кухню. – Шановні поліціянти, заходьте, дивіться, що тут робиться. А власники хай добре оглянуть своє майно, чи все на місці.

Першим чином Микола Мігальчинський піднімає диван та дістає куртку, де в кишені зберігались гроші. Шукає і не знаходить. Пише заяву слідчо-оперативній групі, яка приїжджає на виклик дільничного інспектора, про крадіжку 10 тисяч доларів.

– В туалеті наробили нам біди, щось шукали по шухлядах, бо вони свіжо-заклеєні і не тим папером, яким державні виконавці опечатували, – зауважує Микола Іванович. – Горіхи поїли, був повний мішок, а тепер трохи більше половини. Але байдуже, хотіли люди, то хай їдять. Головне, що гроші пропали.

Слідчо-оперативна група приймає заяву. А у ПриватБанку наголошують, що під час опису майна державним виконавцем не було пункту про 10 тисяч доларів. Окрім того, власники відмовились підписувати цей акт. Також звертають увагу на те, що працівників ПриватБанку ніхто не повідомляв про вселення.

– Напередодні боржник прийшов до банку і лише запитав, як можна взяти особисті речі з квартири. Йому повідомили, що для цього потрібно звернулись у Державну виконавчу службу, – зазначає керівник прес-офісу. – І, взагалі, боржникам необхідно було звернутись до суду за скасуванням акту виселення та оскаржити його у судовому порядку. Натомість вони пішли на порушення закону – незаконне проникнення та пошкодження майна, взятого під відповідальне зберігання.

Ірма Крат запевняє, що не поїде звідси поки ситуація не владнається. За її словами, ввечері 11 листопада на квартиру Мігальчинських приїхали кілька ветеранів АТО зі зброєю. Мовляв, так спокійніше ночувати.





Фото та відео Тетяни Щербатюк